Переможці злиденніші за переможених

3 червня у Верховній Раді України під головуванням Володимира Литвина відбулися парламентські слухання «Про соціальне, медичне і пенсійне забезпечення ветеранів війни та відзначення 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років».

Міністр праці та соціальної політики України Людмила ДЕНІСОВА прозвітувала про забезпечення соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни. З цифрами на руках вона доводила народним депутатам і представникам ветеранського руху, що держава належно турбується про визволителів України від фашизму. Не обійшла міністр увагою й питання, що викликають найбільше нарікань: якість обслуговування, порушення прав, неуважне ставлення до ветеранів, бюрократизм і непрофесіоналізм. Усі ці проблеми акумулюються в створеному при Мінпраці соціальному контактному центрі. Л. Денісова назвала регіони, звідки надходить найбільше скарг від ветеранів: Волинська, Львівська, Сумська, Тернопільська області та Київ.

– Столична влада досі не вирішила питання фінансового забезпечення та підтримки в 2009 році ветеранських організацій та ще й дві з них намагається виселити з приміщень, розташованих у центрі Києва, – наголосила міністр праці та соціальної політики України. – А в областях державні адміністрації мають консолідувати зусилля задля створення належних умов діяльності громадських організацій, що відстоюють права ветеранів.

Голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій СУШКЕВИЧ докладно зупинився на правових аспектах соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів війни. За його словами, з 1993 року до Закону Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було внесено 23 зміни, чимало з яких стосувалося розширення переліку пільг, зросла кількість пільгових категорій. «Через популістські підходи до вдосконалення закону він став неефективним, адже держава не має достатнього фінансового ресурсу для його цілковитого виконання», – зауважив народний депутат.

На його думку, слід законодавчо визначити перелік держав і періодів бойових дій, участь у яких є підставою для надання статусу ветерана війни. «За всієї поваги до наших миротворців зазначу: вони все ж таки добровільно зголошуються на службу в зонах збройних конфліктів і отримують за це пристойну грошову винагороду. Постає запитання: чи етично прирівнювати їх до воїнів Великої Вітчизняної війни, особливо в умовах сьогоднішньої фінансово-економічної кризи?» – звернувся до учасників парламентських слухань В. Сушкевич.

Народний депутат порушив питання грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування, адже про це в численних листах до Верховної Ради пишуть ветерани. За реальної вартості оздоровчої путівки в 3–4 тисячі гривень, інвалід І групи отримує лише 260 гривень компенсації. В. Сушкевич також запропонував внести в підсумковий текст рекомендацій парламентських слухань пункт про коригування норм законодавства стосовно пільгового оподаткування доходів ветеранів війни, як це передбачено Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Голова Ради організацій ветеранів України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро ЦИБЕНКО розкритикував доповідь міністра праці та соціальної політики.

– У мене склалося враження, що у звіті уряду йшлося не про ту Україну, в якій бідують сотні тисяч громадян, зокрема ветерани, а про якесь міфічне «ельдорадо», де всі живуть у добрі й достатку. Однак ветерани сприймають своє життя зовсім інакше, ніж пролунало в доповіді, – сказав він. – Унаслідок стрімкого зростання останнім часом вартості життя становище ветеранів погіршилося.

Народний депутат вважає досконалою законодавчу базу забезпечення ветеранів. Проблема криється в тотальному ігноруванні законів на всіх рівнях влади, починаючи від сільського, селищного голови й закінчуючи Прем’єр-міністром і Президентом України. Тож, за словами політика, ветерани все частіше задумуються над тим, аби замінити владу, яка неспроможна виконувати чинне законодавство».

– Суди вже задовольнили 69 тисяч позовів до державних установ, зобов’язавши їх виплатити 140 мільйонів гривень. Ще 81 тисяча позовів на 235 мільйонів перебуває на розгляді, і, вочевидь, вони також будуть задоволені, – продовжував громити виконавчу владу парламентарій. – Найбільше позовів стосується разової грошової допомоги до Дня Перемоги, яку держава самочинно урізала вдесятеро. Масово подають позови діти війни, яким утричі зменшили розміри доплат до базової пенсії.

Не схвалює П. Цибенко запроваджені Кабміном (постанова № 12 від 14 січня 2009 року) проїзні талони для пільгових категорій, зокрема інвалідів та учасників бойових дій, що мають діяти в автобусах міжміського та приміського сполучення. На практиці це означає, що уряд фактично ліквідував одну з чинних пільг.

За словами П. Цибенка, Україна має бути вдячна ветеранам не лише за мирне небо над головою, а й за незалежність, яка стала можливою «завдяки їхньому ратному й трудовому подвигу».

Один із ініціаторів парламентських слухань народний депутат України Валерій КОНОВАЛЮК наголосив, що їхньою метою є прагнення кардинально змінити державну політику в ставленні до ветеранів.

В. Коновалюк запропонував 2010 рік проголосити роком ветеранів Великої Вітчизняної війни, а також сформувати державну програму, котра передбачала б негайне розв’язання ключових проблем цих людей. Найголовнішим питанням народний депутат назвав створення єдиного з Росією та Білоруссю оргкомітету з підготовки до святкування 65-річчя Перемоги, бо «перемога тоді була одна на всіх».

Міністр охорони здоров’я України Василь КНЯЗЕВИЧ вибачився перед ветеранами за низький рівень медичного забезпечення, яке охарактеризував одним містким словом: «Ганьба!». Водночас він намагався задобрити учасників слухань офіційною статистикою:

– В Україні діють 32 госпіталі для ветеранів війни на 7313 ліжок та 28 госпітальних відділень на 1395 ліжок. Функціонують такі ж ліжка в центральних, обласних, міських, районних і дільничних лікувально-профілактичних закладах. Загальні фінансові видатки на госпіталі в 2008 році становили 349 мільйонів (95 відсотків від плану). На перший квартал цього року госпіталі профінансовані на 96,8 відсотка, витрати на медикаменти – на 98,4 відсотка. У 2008 році профілактичними, медичними оглядами було охоплено майже 97 відсотків ветеранів війни, це дещо більше, ніж у 2007-му.

Підбиваючи підсумки, В. Князевич зізнався, що його як міністра ситуація в сфері охорони здоров’я не задовольняє. А про охорону здоров’я ветеранів годі й казати.

Голова правління Пенсійного фонду України Олексій ЗАРУДНИЙ випромінював оптимізм, адже «незважаючи на всі кризові явища, пенсіонери отримують належні пенсійні виплати день у день». Він запевнив, що пенсії й надалі виплачуватимуть у суворій відповідності до графіка.

Найближчим часом в органах Пенсійного фонду заплановано створити спеціальні апеляційні комісії, які розглядатимуть скарги громадян щодо правильності призначення, перерахунку та виплати пенсій. Така практика дасть змогу вирішувати спірні питання, не звертаючись до суду. У роботі цих комісій братимуть участь представники громадських організацій пенсіонерів і ветеранів. До речі, пенсійним забезпеченням в Україні охоплено майже третину населення, зокрема близько 2,5 мільйона ветеранів.

Голова Державного комітету України у справах ветеранів Ігор ПЛОСКОНОС запропонував законодавчо виокремити соціальну групу – учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років. «Таких людей залишилося менше 380 тисяч, а наймолодшим із них нині вже 82 роки», – підкреслив він.

Голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна БАХТЕЄВА серйозною проблемою вважає надання офтальмологічної допомоги ветеранам. За її даними, лише оперативного лікування катаракти чекають понад 100 тисяч осіб. Не краще становище склалося із зубним протезуванням, якого потребують 76 відсотків ветеранів.

– Питання медико-соціального забезпечення є надзвичайно актуальними. Причини цього криються в явних прорахунках під час формування держбюджетів і в неналежному виконанні відповідних державних програм, – наголосила народний депутат.

В. о. голови Всеукраїнської організації інвалідів війни та Збройних Сил Олексій СЕМІШАН, який брав участь у штурмі Берліна, порівняв пенсії українських ветеранів та німців, поранених у Другій світовій війні:

– Переможці в багато разів злиденніші за переможених. У Німеччині поранений одержує 2 тисячі 100 євро на місяць, а ми вічно ходимо з простягнутою рукою.

Народний депутат України Кирило КУЛИКОВ розповів про особистий проект сім’ї київського мера», коли у ветеранів забирають квартири, переселяючи їх «незрозуміло, куди». На думку К. Куликова, цією авантюрою мусить зайнятися Генеральна прокуратура, припинивши знущання над літніми людьми. Він також вважає за потрібне навести лад на ринку нагород, аби «злодії і шахраї не торгували бойовими орденами».

Голова фракції Компартії України Петро СИМОНЕНКО заявив, що «уряд і політичні сили, які стоять на боці цього уряду, перетворилися на похоронну команду завоювань ветеранів». Окрім покращення матеріального становища учасників війни, політик запропонував внести правки до підручників, у яких «перекрутили велич цієї Перемоги», а ще перейменувати вулиці, що їх названо «на честь фашистських пособників», відремонтувати всі пам’ятники загиблим у роки війни, відновити шкільні музеї слави. На переконання П. Симоненка, до 65-ї річниці перемоги всім інвалідам першої групи реально надати автомобілі й забезпечити житлом, адже «їх залишилися одиниці».

На парламентських слуханнях також виступили голова Київської міської організації ветеранів Микола Мартинов, голова Чернівецької обласної організації ветеранів Василь Юрійчук, начальник управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Київської міської держадміністрації Ірина Голубєва.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ