передплата Українською | In English

№13, липень 2009

Країна малих справ

Поділитися:

Під час світової кризи, як ніколи, актуалізується потреба переосмислення теорії та практики розвитку кожної держави, її галузей і підприємств. Євросоюз, наприклад, проголосив нинішній рік роком креативності та інновацій, розуміючи, що саме наука, освіта та новітні розробки стають визначальними чинниками конкурентоспроможності. На жаль, українська економіка потерпає через відсутність механізму супроводу власної інноваційної продукції у виробництво. Як наслідок інноваційний процес в Україні ледь жевріє. Утім, дехто вважає, що він узагалі перебуває в точці замерзання.

Такі думки висловлювали учасники парламентських слухань на тему: «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки  в умовах глобалізаційних викликів». Такий захід відбувається вперше завдяки ініціативі Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. За словами його голови Володимира Полохала, стратегічна мета слухань – отримати принципово нове бачення моделі розвитку України та надати науково обґрунтовані прагматичні рекомендації щодо просування цим шляхом.

Народний депутат нагадав, що 18 років тому на стартовому етапі реформ наша держава входила до елітної групи країн із найвищим рівнем наукомісткості економіки. Однак ринковий механізм не зміг забезпечити високої якості розвитку. Деградувала структура економіки – від високотехнологічної індустріальної до сировинної та видобувної.

За інформацією міністра економіки Богдана Данилишина, загальні  обсяги фінансування наукової та науково-технічної діяльності в 2008 році становили понад 3,5 мільярда гривень, що майже вдвічі більше порівняно з 2006-м. При цьому дві третини коштів спрямовують на  прикладні  дослідження та розробки, решту – на фундаментальні  розвідки.

Серед пріоритетних напрямів, на які формується державне замовлення, міністр назвав наноматеріали та нанотехнології,  паливно-енергетичний комплекс і енергозбереження, ядерну енергетику, інформаційні технології.

Міністр освіти і науки Іван Вакарчук поінформував учасників слухань, що з 2008 року  міністерство розпочало радикальну реформу з метою  поліпшення якості математичної, фізичної, природничої та технічної освіти. З 1 вересня нинішнього року 90 відсотків навчальних годин присвячуватиметься профільним дисциплінам.

Голова Рахункової палати Валентин Симоненко звернув увагу на те, що нині за державний рахунок фундаментальними та прикладними дослідженнями займаються аж 45 установ. У списку і Державне управління справами, і Національна служба посередництва та примирення, і навіть Державна інспекція з контролю за цінами. Їхня робота, як і результати, практично не контролюється, замовників немає. Міносвіти замовляє наукові розробки без конкретизації споживачів чи визначення економічної та соціальної ефективності, не здійснює моніторингу впровадження.

Серед «стратегічних загроз» для системи вищої освіти, на думку ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губернського, – відсутність спадкоємності поколінь висококваліфікованих фахівців у виробничому секторі. Причина: природничо-наукові та інженерно-технічні галузі знань давно втратили престижність. Триває безперервний процес відтоку  за кордон талановитої молоді. Після отримання бажаного ступеня суто науковими дослідженнями займається лише один із чотирьох нових кандидатів наук і половина нових докторів наук.

«Нинішня низькотехнологічна модель, хоч як її рихтуй, не має права на життя. Саме вона дала «унікальний» результат, коли за 18 років країна не досягла свого колишнього рівня розвитку», – зауважив Юрій Пахомов, директор  Інституту міжнародних відносин НАН України. Він припустив, що саме післякризовий період буде найскладнішим для нас, бо вихід із нього можливий лише за рахунок інновацій. «На жаль, ми живемо не в стратегічній, а в примітивній циклічній культурі часу, де результати оцінюють від бюджету до бюджету, від урожаю до урожаю. Ми перетворилися на країну малих справ, і це є головною трагедією», – з жалем сказав Ю. Пахомов.

Учасники слухань підтримали проект «Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», розроблений парламентським комітетом спільно з фахівцями Національної академії наук.

Автор: Олексій Сищук

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини вихідних: "Газова драма" на Донеччині, в ГТС розповіли про сценарії, якщо російський газ піде в обхід України Вчора, 07 березня

“Газова драма”. Як відключали та відновлювали теплопостачання на Донеччині та чому влада та облгаз звинувачують один одного: хронологія та позиція сторін Вчора, 07 березня

Аварія українського автобуса в Польщі: 26 громадян залишаються у лікарнях Вчора, 07 березня

У Польщі уточнили кількість загиблих в аварії автобуса українців 06 березня

Марченко про співпрацю з МВФ: Ми не розглядаємо варіантів, коли цього не буде 06 березня

Вітренко: Вугілля з держшахт на "Центренерго" буде поставлятись за прямими договорами 05 березня

Прем'єр вважає прийнятним держборг у 90 мільярдів доларів 05 березня

Кулеба анонсував відкриття нових посольств і консульств України 05 березня

Зеленський підписав закон про електронні трудові книжки 05 березня

Прем'єр про ріст цін на паливо на АЗС: Шукаємо причини 04 березня