Донецький юридичний інститут: кроки до європейського освітнього простору

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер життєдіяльності, зокрема й вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир на входження в культурний простір Європи, здійснює модернізацію діяльності вищих навчальних закладів у контексті європейських вимог, дедалі наполегливіше запроваджуючи освітні критерії, передбачені Болонським процесом.
Але декларування мети ще не забезпечує її досягнення.
Наша зорієнтованість на уніфікацію національної системи вищої освіти з освітніми системами країн Європи передбачає не тільки формальні зміни у структурі вищої освіти. Це ще й зміна філософії вищої освіти, її принципів, підходів до змісту освітянської діяльності. Інакше кажучи, входження до європейського освітнього простору – завдання комплексне. Його остаточне виконання не обіцяє бути простим та легким для всіх суб’єктів навчального процесу.

Уже перший крок на цьому шляху – запровадження кредитно-модульної організації навчання – дав багато приводів для розмірковувань та оцінок.

Кредитно-модульна система навчання цілковито змінює порядок організації навчального процесу, його структуру. Нова система скасувала іспити в їх класичному розумінні та додала навчанню ознак систематичності, послідовності. Вона спонукає студента до щоденної самостійної роботи, відводячи викладачеві роль керівника, консультанта навчання. Бездіяльність студента не спричиняє покарання незадовільною оцінкою, а залишає його без накопичувального оцінювання знань, без права подальшого отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

У такій системі, як правило, кінцевий залік із курсу є лише частиною оцінки роботи курсанта та студента, бо оцінюється переважно  робота протягом усього часу вивчення предмета. Тоді студенту просто не вдасться мовчки відсидіти семінарські заняття (аби зарахували «присутність») і отримати на кінцевому іспиті «зараховано» – тут потрібно проявляти самостійність і відповідальність на всіх етапах вивчення курсу та набрати необхідну кількість балів.

Готовність курсантів та студентів до такого навчання – перша обов’язкова умова на шляху сприйняття принципів Болонської декларації вищим навчальним закладом. Розуміючи цю проблему та прогнозуючи труднощі, що виникатимуть під час адаптації курсантів до нової системи навчання, ми запровадили ретельне психологічне супроводження адаптації з перших тижнів навчання курсанта в інституті. Одним з елементів такого супроводження є системне отримання інформації від курсантів про розуміння ними нових вимог, про складнощі, що виникають під час вивчення предметів. Уже протягом першого семестру проводиться декілька анонімних анкетувань, результати яких узагальнюються.

Опитування демонструють психологічну неготовність значної частини курсантів до такої організації навчання, де основна роль відводиться самостійній роботі. Великий обсяг її не задовольняє більш як третину курсантів і студентів. Водночас слід констатувати, що у курсантів немає проблем із засвоєнням та розумінням вимог кредитно-модульної системи. За перші два тижні навчання таких, що не засвоїли правил вивчення дисциплін та оцінювання знань, залишається не більш як 10%. Найскладніша психологічна проблема тут – подолати стале переконання, що все вирішує екзамен. Насправді іспит є додатковою можливістю певного (невирішального) підвищення загальної оцінки з предмета. Однак кредитно-модульна система навчання дедалі краще сприймається, перестає бути штучно запровадженою новацією, про неї вже говорять як про зрозумілу систему навчання з деякими перевагами та питаннями, що потребують вирішення. Загалом відповіді анкетованих курсантів та студентів свідчать про їхню зацікавленість цією системою. Крім того, зменшується відсоток її противників. Зокрема, у 2006 році на запитання «Чи потрібна кредитно-модульна система навчання?» негативно відповіли 40 % опитуваних, а в 2008-му – 10 %.

Необхідно визнати, що структура адміністрування навчального процесу в Донецькому юридичному інституті, як і в інших вищих навчальних закладах МВС України, має певні переваги, що дає змогу інтенсивніше запроваджувати нову організацію навчання. Зокрема, можна розраховувати на керівну ланку курсантських підрозділів – керівників курсів, навчальних взводів. Вони супроводжують курсанта у позанавчальний час. Вивчення останніми роками міри впливу цієї категорії управлінців свідчить про їхню істотну роль у забезпеченні якості підготовки фахівців. За результатами обговорення цього питання на вченій раді інституту можна дійти висновку, що рівень впливу безпосередніх офіцерів-керівників на якість навчання такий високий, що в багатьох випадках компенсує певні прогалини в діяльності кафедр та викладачів. Ці працівники інформують першокурсників про сутність Болонського процесу, особливості навчання в межах кредитно-модульної системи. Надалі вони діагностують труднощі, що постають під час навчання, та вносять необхідні пропозиції для корегування навчального процесу.

Начальники факультетів, курсів, їхні заступники із соціально-виховної роботи, методисти факультетів також беруть на себе тягар організації самостійної підготовки курсантів до навчальних занять, формують у них навички ефективного використання часу в умовах його дефіциту. Це істотно підвищує ступінь самодисциплінованості, спрямованості на результат, що вкрай необхідно в діяльності правоохоронця.

Така організація дає ефект лише за достатнього інформаційного забезпечення курсанта та студента. На сьогодні інформаційні потреби курсанта не обмежуються підручником з предмета. Він потребує актуальнішої інформації, що дасть змогу готуватися до реальних умов служби, а не лише до виконання професійних завдань, викладених у підручниках минулого року видання. Розуміючи це, інститут не тільки щорічно закуповує навчальну, наукову літературу та періодичні видання на суму понад 150 тисяч гривень, а й формує наповнену сучасними навчальними матеріалами локальну комп’ютерну мережу з високошвидкісним доступом до ресурсів Інтернету. Надання навчальної інформації забезпечують загальна та спеціальна бібліотеки з шістьма читальними залами на більш як 500 місць, де курсанти та студенти мають можливість користуватися їхніми фондами. Бібліотечні процеси автоматизовано шляхом поетапного введення в експлуатацію бібліотечної системи «UNILIB». На сьогодні є можливість користуватися електронним каталогом безпосередньо з комп’ютерів, установлених на кафедрах інституту та підключених до загальної локальної мережі навчального закладу. У приміщенні загальної бібліотеки створено комп’ютерний центр, обладнаний 40 комп’ютерами з виходом до мережі Інтернет та локальної бібліотечної мережі.

Ще одна унікальна структура, що забезпечує адаптацію курсантів до кредитно-модульної системи навчання, – науково-дослідний центр психотренінгових технологій, створений за аналогом комплексу Нюрнберзької школи поліції (Баварія). Цей центр є єдиним підрозділом такого напряму в системі силових відомств України. Він призначений для здійснення науково-методичних розробок та практичного впровадження в діяльність силових структур прогресивних тренінгових методів, спрямованих на формування у персоналу психологічної готовності до впевнених професійних дій у повсякденних та екстремальних ситуаціях, вироблення навичок комунікації та вміння розв’язувати психологічні й особисті проблеми. Постійно розробляються та вдосконалюються тренінгові програми, додатково залучаються висококваліфіковані фахівці з різних сфер діяльності. Використовуються ефективні програми тренінгу з адаптації курсантів до умов навчання. За короткий час тренінгових курсів удається значно підвищити зосередженість курсантів на виконанні навчальних завдань, сформувати в них здатність концентруватися для системної роботи над навчальним матеріалом, протидіяти стресам під час «переходу» від шкільного навчання у комфортніших умовах до засвоєння навчальних предметів у спеціалізованому вузі. Такі чітко регламентовані умови навчання формують професіонала-правоохоронця, який часто працює в екстремальних умовах.

Європейська система підготовки кадрів у вищій школі передбачає також дещо іншу роль викладача. Він більшою мірою є керівником роботи курсанта, студента у засвоєнні ними навчального матеріалу. Це потребує певної перепідготовки науково-педагогічного персоналу, що й запроваджено в інституті. Форми, методи викладання, психологія педагогічної діяльності, вивчення форм адаптації до сучасних умов освітньої діяльності та багато інших питань є предметом обговорення на методичній раді інституту, у школі педагогічної майстерності. Колективом інституту прийнято таку форму вивчення стану та якості освітньої діяльності, як анонімне дослідження поглядів курсантів і студентів на організацію навчального процесу, їхнього ставлення до якостей викладача, оцінювання викладання навчальних дисциплін. Узагальнення таких оцінок проводиться останні три роки, воно дає змогу вдосконалювати систему підготовки фахівців.

Трирічний досвід упровадження кредитно-модульної системи навчання в Донецькому юридичному інституті дає підставу стверджувати про її більшу об’єктивність у формуванні оцінок знань курсантів і студентів. По суті, вона не припускає одержання диплома з оцінками, що не відбивають рівня опанування випускником знань за фахом. Вона достатньо точно віддзеркалює якості курсанта, студента, рівень їхньої готовності до самостійної професійної діяльності. А це є тим вирішальним чинником, що переконує в необхідності подальшого впровадження цієї системи та руху до загальновизнаних у Європі стандартів вищої освіти.

Автор: Віктор Бесчастний