Харків – відкрита книга

Де ця вулиця, де цей будинок і навіть що в ньому, знають у бюро технічної інвентаризації

Історичні матеріали щодо нинішньої інвентаризації зберегли чимало свідчень про те, що цар Петро I, спрямовуючи всі зусилля на розвиток держави російської, розумів – однією з головних умов благополуччя держави, крім відомих «навчати, лікувати народ», є виконання завдання «рахувати, облічувати доходи». Гроші забезпечували статок, гарантували повагу, на них придбавали землі, маєтки, замки. Все це потрібно було облічувати, і в «державній бухгалтерії» уже тоді існувала облікова служба. Землеміри здійснювали облік землекористування, чиновники  вели кадастрові книги обліку нерухомості.

Усе починається з обліку й у нашому сьогоденні. Історія створення обліку об’єктів власності в місті Харкові починається з 1943 року, коли після жорстоких боїв його було звільнено від фашистів. Життя продовжувалося, люди поверталися у напівзруйновані будинки, почалося оформлення документації. У цей час і створено інвентаризаційну контору «Укрінк».

Робота була надзвичайно копіткою. Відновлювалися технічні, правові документи за залишками уцілілої документації, креслення виконували на старих газетах і журналах, на пакувальному папері. Приміщення для роботи не було, штат складався з півтора десятка людей, що повернулися до мирного життя після серйозних поранень на фронтах. І все-таки вони змогли здійснити первинний облік того, що залишилося в Харкові після жахливої руйнації.

Згодом почали відновлювати зруйновані будинки, треба було робити обміри, тому що старі креслення знищили під час війни. Обміри  робили примітивними засобами – тасьмовими рулетками. Люди працювали з таким піднесенням, про яке нинішньому поколінню залишається тільки мріяти. Багато в чому завдяки саме ентузіазмові цих людей і створено архів, яким користуються вже декілька поколінь співробітників бюро.

У 1952 році вийшла постанова уряду про облік усіх земель СРСР. І «Укрінк», перейменований на той час у «Бюро технічної інвентаризації», виконав урядову постанову з обміру й обліку земель. Квартальною зйомкою, здійсненою в 50-х роках минулого століття, харків’яни користуються дотепер – під час оформлення відводів земельних ділянок та інших земельних операцій.

У 1957–1958 роках проводили величезну роботу з підготовки до післявоєнного перепису населення. Тоді ще в народному господарстві не користувалися аерофотозйомкою й не мали загальнодоступних картографічних матеріалів. Кожен житловий будинок, кожна будівля були нанесені на карти-схеми, якими користувалися переписувачі населення.

Під час наступних переписів населення ці матеріали широко використовували. Стали  вони в нагоді і коли складали списки виборців для проведення виборів.

У 1960 році уряд висунув нові завдання перед БТІ – оцінити все майно міста, так звані основні фонди. Колектив, чисельність якого вже значно зросла, успішно впорався і з цією справою.

Почалося нове будівництво. Росли, як гриби, кооперативні будинки, зводили нові мікрорайони, облаштовували дороги. Отже, додалося роботи й  БТІ. Складали поповерхові плани будинків, а також плани доріг, скверів, парків, робили обміри (обмірювання цих об’єктів благоустрою проводилися на світанку, коли шляхи були вільні від транспорту). Водночас із загальнодержавними виконували поточні роботи, пов’язані зі зверненнями громадян.

Закон України «Про власність» визначив наше місце – в центрі подій. Сьогодні штат БТІ – це 400 професіоналів. З розвитком ринку нерухомості неабияк збільшилися обсяги робіт. Діапазон діяльності міськБТІ великий:  технічна інвентаризація й облік об’єктів нерухомого майна усіх форм власності з визначенням його вартості, первинна й поточна державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомості, власниками яких є юридичні та фізичні особи. МіськБТІ виконує роботи з експертної оцінки майна й об’єктів приватизації, здійснює державну реєстрацію обміну нерухомості й оформлення відповідних документів, а також представництво інтересів громадян, установ, підприємств і організацій за їхніми дорученнями в судах загальної юрисдикції та інших державних органах, у карних, цивільних і господарських справах та справах про адміністративні правопорушення. Підвищенню ефективності нашої роботи сприяє комплексна автоматизація, що ґрунтується на широкому впровадженні комп’ютерних програм. Усе це – офіційна інформація, а скільки поточних проблем розв’язує щодня колектив, яким беззмінно протягом останніх 25 років керує директор Микола Іванович  Дегтярьов.

Завдяки його титанічним зусиллям, роботі колективу, а також підтримці міської влади вдалося реконструювати занедбану будівлю БТІ, вона відродилася, як Фенікс із попелу. І сьогодні робиться все можливе для зручності співробітників і відвідувачів, облаштовуються робочі площі, прилегла територія,  оновлено фасад будинку, який є пам’яткою архітектури і прикрасою нашого міста.

Цей невеликий «фоліант» про історію, труднощі й успіхи у становленні інвентаризаційної справи написано за розповіддю одного з найстарших співробітників бюро, який пропрацював тут більш як півстоліття і є безпосереднім учасником виконання всіх перерахованих вище видів інвентаризаційних робіт. На жаль, жодний навчальний заклад не готує інвентаризаторів, тому досвід і знання передають наступним поколінням наші корифеї.

Безперечно, серед них – директор бюро М. Дегтярьов, котрий працює в БТІ вже 38 років. Він здобував досвід на всіх посадах і досконало опанував усі види робіт з інвентаризації. А його директорська й депутатська діяльність спрямована на розв’язання проблем харків’ян. Про це наша розмова з Миколою Івановичем ДЕГТЯРЬОВИМ.

– За час роботи в БТІ ви докладно вивчили Харків і відповіді на запитання «де ця вулиця?», «де цей будинок?» для вас – відкрита книга.

– У нашому архіві зберігаються всі відомості про будівлі  Харкова, за документами можна відстежити «життя» практично кожного будинку – коли  зведено, коли з’явилися прибудови, можливо, було перепланування. Архівні документи допоможуть установити й ім’я законного власника. Дуже багато суперечок виникає між сусідами щодо земельних ділянок, люди звертаються в суд, а експерти роблять висновки на підставі документів, що надає їм наше підприємство. Гадаю, кожному з нас важливо знати: якщо виникне суперечка, певний судовий розгляд, у місті є куди звернутися по кваліфіковану допомогу.

– Миколо Івановичу, а чи може БТІ вплинути на зовнішній вигляд міста? Адже не секрет, що люди найчастіше спочатку будують, а потім намагаються узаконити свої зодчеські плоди в БТІ.

– Міська влада веде методичну боротьбу з «самостроями». Мені, людині,  закоханій у Харків,  яка пишається його архітектурою, боляче бачити всі ці «шпаківні», безглуздо прилаштовані в різних місцях. Чомусь люди вважають за можливе для себе побудувати щось недоладне, оформити через суд дозвіл і спокійно жити, а те, що це просто спотворює обличчя міста, вони помічати не хочуть. Тож у цьому питанні я цілком підтримую нашого мера, який думає не про миттєву вигоду від надання дозволів на ці будівельні роботи, а про те, що Харків – не лише перша столиця України, а й велике європейське місто, котре відвідують іноземні гості. Отже, важливо зберегти його чудову архітектуру.

А що коїться у квартирах! Додумуються до того, що в панельних будинках вибивають капітальні стіни, а це є прямою загрозою життю всіх  мешканців. Тому правильно робить міська влада, контролюючи це питання дуже жорстко, а ми за можливості теж беремо участь у цьому процесі. Відпрацьований механізм дав змогу на порядок зменшити кількість таких фактів.

З управлінням комунального майна й приватизації міськради ми тісно співпрацюємо, коли йдеться про зміну власника – підприємств, установ, об’єктів соцкультпобуту. І якщо на початку нашої спільної діяльності траплялися непорозуміння, то вже давно ми дійшли думки, що справа в нас загальна й головним є завдання не псувати настрою замовникові, а швидко й правильно оформити всі необхідні документи. З юридичним департаментом міськради в нас нині добре відпрацьований процес оформлення правових документів на нерухомість для замовників – юридичних осіб. Тепер замовнику досить звернутися з письмовою заявою до міськвиконкому і здати документи до БТІ, а всі інші нюанси йому знати не треба. Людина спокійно працює в бізнесі, а фахівці роблять свою справу. Замовник у призначений час одержує цілковито оформлений пакет документів. Це вигідно і нам, і йому, адже час – гроші, як полюбляють повторювати ділові люди.

– Миколо Івановичу, кажуть, у БТІ скасували неприйомні дні. Невже відвідувачів стало занадто мало?

– Та ні. Я відійшов од такого поняття, як прийомні й неприйомні дні, для максимального комфорту відвідувачів. Ми прагнемо, щоб харків’яни  охоче до нас зверталися і не відчували в БТІ жодного дискомфорту.

Майже за 40 років своєї трудової діяльності я, можна сказати, став непоганим психологом, і вже з документів або паперів, із котрими до мене заходить відвідувач, розумію, яке питання він хоче вирішити. А приходять люди найчастіше, звісно, не радістю поділитися, а розв’язати проблему, яку вважали вже нерозв’язною, отже, і життя спланувати не можуть, адже житло, рідний будинок є для людини великою цінністю. Трапляється ж так: то прізвище свого часу неправильно записали в документах, то площу неточно вказали, то документи загубили. Багато хто звертається до нас в останню чергу, витративши роки на судові розгляди. І часто аж ніяк не даремно! Коли людина, яка багато років ходила по судах та втратила надію, за тиждень після звернення до нас приходить із сяючими від радості очима і щиро дякує за допомогу, то розумієш, що заради цього варто працювати і багато, і напружено.

Починав я роботу в 1971 році помічником техніка, ходив по квартирах, підприємствах і вимірював квадратні метри. Потім став техніком, начальником відділу, працював інженером-інспектором, головним інженером, а згодом – директором міського бюро технічної інвентаризації. Довелося і ремонт освоїти, і технічне переоснащення, тепер усю увагу ми зосередили на відвідувачах.

Як і вся наша країна, нині переживаємо певні труднощі, але віримо, що вони тимчасові, ми подолаємо їх і, як колись, із радістю розв’язуватимемо проблеми наших городян.