передплата Українською | In English

№10, травень 2009

«Східне Партнерство» – новий вимір євроінтеграції чи євроінтеграційний паліатив для України?

Поділитися:

У відносинах Україна—ЄС окреслилися нові обрії, відкриті ініціативою Європейського Союзу «Східне Партнерство». Останнє націлене на сприяння стабільності та процвітанню східних партнерів ЄС, на котрих поширюється європейська політика сусідства, а його результатом має стати поглиблення двосторонніх домовленостей і створення нових багатосторонніх рамок для співробітництва за участі ЄС, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови й України.

Проект «Східного Партнерства» Європейська Рада схвалила 19–20 березня 2009-го в додатках до висновків головування під назвою «Декларації про Східне Партнерство» [3]. На основі цієї декларації ЄС проводить необхідні консультації зі своїми східними партнерами з метою підготовки спільної декларації про «Східне Партнерство». Формально програму «Східного Партнерства» започатковано на саміті в Празі 7 травня поточного року, до початку якого Європейська Комісія подала правила її функціонування.

До розробки цього документа ЄС спонукало його п’яте розширення (2004-го та 2007 років), бо зросла кількість країн (нечленів ЄС), з якими Союз тепер має спільний кордон. Європейському Союзу не байдуже, як впливає розширення ЄС на сусідні держави. Це намагалися визначити ще в 2002-му. Тоді йшлося про перегляд угод про партнерство та співробітництво, зокрема з Україною та Молдовою [2].

Логічним продовженням цього процесу стало започаткування Європейської політики сусідства. Її концепцію викладено у зверненні Єврокомісії «Ширша Європа – сусідство: нові рамки відносин з нашими східними та південними сусідами» в березні 2003 року [1]. ЄК засвідчила, що формування відносин з сусідами – один із пріоритетів зовнішньої політики розширеного ЄС. При цьому європейське сусідство охоплювало регіон уздовж кордонів ЄС, водночас пролунало застереження: політика сусідства не поширюється на питання потенційного членства. Вона передбачає розвиток із сусідніми країнами привілейованих відносин, побудованих на взаємному визнанні спільних цінностей, верховенства права, належного управління, дотримання прав людини, принципів ринкової економіки та сталого розвитку.

Торішнього червня Європейська Рада розглянула польсько-шведський документ стосовно «Східного Партнерства», покликаний поглибити інтеграцію між Союзом і шістьма країнами Східної Європи та стати «східним» вектором європейської політики сусідства. Нині цей документ, схвалений у Декларації ЄС, має втілитись у спільну декларацію ЄС, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови й України.

У Декларації наголошується: сприяння стабільності, розвитку економіки й органів управління східних сусідів ЄС є стратегічно важливим. Тому Євросоюз і зацікавлений у тісніших відносинах з цими державами.

Документом визначено декілька стрижневих вимірів сфер відносин ЄС і країн-партнерів: двосторонні, багатосторонні та міжурядові, фінансові.

Має істотне значення те, що політика «Східного Партнерства» узгоджуватиметься з іншими сферами зовнішньої політики ЄС. Зокрема, вона враховуватиме стратегічне партнерство Європейський Союз – Російська Федерація. Але невідомо, якою мірою «Східне Партнерство» залежатиме від відносин ЄС з Росією. Для України це питання має конкретний, а не риторичний підтекст, адже РФ завжди намагається вливати на ситуацію, яка перебуває в сфері її хворобливих «політичних інтересів» у центральноєвропейському регіоні.

Європейський Союз прагне посилити свою політику стосовно східних партнерів, створючи необхідні умови для політичного об’єднання та подальшої економічної інтеграції з ними шляхом розвитку особливого східного виміру європейської політики сусідства. Для досягнення цієї мети ЄС у рамках «Східного Партнерства» прагнутиме підтримувати політичні й соціально-економічні реформи, полегшувати конвергенцію країн-партнерів з Європейським Союзом.

У цьому ж руслі «Східне Партнерство» допоможе вибудувати довіру та створити тісніші зв’язки між ЄС і шістьма східними сусідами, котрі разом виступатимуть стратегічними партнерами та сповідуватимуть спільні цінності, як-от демократія, верховенство права, повага до прав людини, принципи ринкової економіки та сталого розвитку. «Східне Партнерство» має на меті посилити в довготерміновій перспективі енергетичну безпеку всіх учасників у сфері постачання та транзиту енергоресурсів, включаючи краще врегулювання цих процесів і раціональне використання енергії.

Багатосторонність структури «Східного Партнерства» забезпечить співпрацю й діалог, що слугуватимуть завданням партнерства. Реалізовуватиметься воно на основі спільних рішень держав – членів ЄС і «шістки» східних партнерів.

Європейська Рада пропонує проводити регулярні зустрічі (принаймні один раз на два роки) на рівні глав держав чи урядів країн – учасниць «Східного Партнерства» та щорічно на рівні міністрів закордонних справ. Відповідно до основних напрямів співпраці планується започаткувати чотири тематичні платформи:

– демократія, належне управління та стабільність;

– економічна інтеграція та конвергенція з політиками ЄС;

– енергетична безпека;

– контакти між людьми.

Очевидно, що спрямування тематичних платформ збігається з цілями європейської політики сусідства, а також перегукується з імплементованими в її рамках Планами дій. Отож, чи не закладає ЄС у «Східне Партнерство» додатковий інструмент перевірки перебігу виконання Планів дій країнами, на які поширюється європейська політика сусідства?

При цьому Європейський Союз наголошує, що робота в рамках «Східного Партнерства» просуватиметься без шкоди окремим (особистим) устремлінням країн щодо їхніх подальших відносин з ЄС. У рамках такого нового формату стосунків прогрес кожної держави-партнера оцінюватиметься окремо. Двостороння співпраця закладе підвалини для нових угод про асоціацію між ЄС і країнами, котрі досягають значного прогресу в реалізації принципів та виконують зобов’язання зі створення зони вільної торгівлі.

Широкомасштабні програми Європейського Союзу з розбудови інституцій допоможуть сусіднім країнам поліпшити їхню адміністративну спроможність. «Східне Партнерство» сприятиме мобільності громадян держав-партнерів і впорядкуванню міграційних процесів через спрощення візового режиму. Європейський Союз у рамках глобального підходу до міграції має також вживати поступових заходів з цілковитої лібералізації візового режиму, що розглядається сьогодні як довгострокова мета для окремих країн-партнерів, та здійснювати це на індивідуальній основі за дотримання ними умов забезпечення врегульованої й безпечної мобільності.

Треті країни матимуть можливість участі в кожному конкретному випадку, у певних проектах, діяльності та зустрічах у рамках тематичних платформ, якщо це сприятиме загальним цілям «Східного Партнерства».

Передбачається ефективна взаємодоповнюваність між «Східним Партнерством» та існуючими регіональними ініціативами співробітництва ЄС з сусідами, зокрема «Чорноморською синергією». Європейська Рада підкреслює зобов’язання ЄС посилювати програму «Чорноморська синергія» й підтримувати її виконання, відзначаючи, що вона сфокусована на співпраці в Чорноморському регіоні, тоді як «Східне Партнерство» зосереджуватиметься на посилення зв’язків із країнами-партнерами та наближенні їхнього законодавства до законодавства ЄС.

Комісія запропонувала також передбачити фінансову підтримку програми в 600 млн. євро на період до 2013 року. Проте, на думку експертів та політиків, найслабшою стороною «Східного Партнерства» є саме його фінансування.

ЄС планує залучити до діяльності в рамках «Східного Партнерства» широке коло суб’єктів: міністерства й відомства, парламенти, громадянське суспільство, міжнародні організації, фінансові установи та приватний сектор.

На нашу думку, започаткування такої формули партнерства може сприяти виникненню необґрунтовано завищених сподівань країн-партнерів щодо кінцевих результатів цього проекту й відповідно створить прірву між очікуваннями східноєвропейських країн і реальними кроками з боку ЄС у напрямі інтеграції. Крім того, постає питання про «додану вартість» цього документа. Фактично єдина його перспектива, про яку нині можна казати з упевненістю, те, що він доповнить низку вже існуючих інструментів ЄС у відносинах з третіми країнами: угоди про партнерство та співробітництво, плани дій у рамках європейської політики сусідства, а також різні секторальні угоди зі спрощення візового режиму.

Політичні імплікації цього документа для України, гадаємо, очевидні: Україні відведено роль лідера «шістки», тобто її інтеграційний курс буде взірцем для решти східноєвропейських країн. З одного боку, це накладає певну відповідальність і створює певні ризики, а з другого – обіцяє глибшу інтеграцію з ЄС.

Відтак «Східне Партнерство» стане інструментом посилення тіснішого партнерства Євросоюзу зі згаданими країнами. Але наскільки тіснішим воно буде й чим відрізнятиметься від нинішньої політики сусідства, покаже час.

Попри те, що такий формат співробітництва не є новим «проривом» у відносинах ЄС – Україна, для нашої держави він є певним кроком уперед на шляху європейської інтеграції.


Джерела

1. Communication From the Commission to the Council and the European Parliament Wider Europe – Neighbourhood: A New Framework for Relations with our Eastern and Southern Neighbours. (Brussels, 11.3.2003 COM(2003) 104 final). – http://ec.europa.eu/world/ enp/pdf/com03_104_en.pdf

2. Joint Patten-Solana Letter on Wider Europe. (7 August 2002). – http://ec.europa.eu/world/enp/pdf/_0130163334 _001_en.pdf

3. Presidency Conclusions of the Brussels European Council. (19/20 March 2009). – http://www.consilium. europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/ 106809.pdf#page=12

Автор: Юлія МОВЧАН

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

«Оцінювальная мафія» збирає гроші для просування законопроекту № 2047 Вчора, 14 жовтня

Могеріні назвала задовільними плани Києва щодо Донбасу і реформ Вчора, 14 жовтня

У Жеваго заявили, що жодних "юридичних повідомлень" він не отримував Вчора, 14 жовтня

Новини 11 жовтня: про іноземців на ринку землі, нову посаду Вітренка, тіньову економіку 12 жовтня

Зеленський підписав один з ключових законів для "промислового безвізу" з ЄС 11 жовтня

ЄС обговорить відповідь на дії Туреччини в Сирії, можливі санкції 11 жовтня

Розкрадання мільйонів з "Укрзалізниці": Суд заарештував майно екс-депутата Іщенка 11 жовтня

Прем’єри Ірландії і Британії заявили про позитив щодо Brexit: угода можлива до 31 жовтня 11 жовтня

Фаріон: Українці програють через те, що постійно орієнтуються на чужинця 11 жовтня

Болгарія підписала угоду з Грецією для скорочення повної газової залежності від РФ 10 жовтня