№9, травень 2009

На "чорнобильців" бракує грошей

Напередодні 23-ї річниці від дня національної трагедії народні депутати провели парламентські слухання «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», головував на них Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр ЛавриновиЧ.

Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра поінформував присутніх, що здійснюється робота з підготовки до будівництва нового безпечного конфаймента (саркофага). Відповідно до графіка, затвердженого спільно з фінансовими донорами, будівництво має розпочатися вже нинішнього року. Генеральний розробник проекту – європейська компанія «Наварка». Міністр вважає, що нинішній об’єкт укриття четвертого енергоблока може безпечно слугувати ще близько 15 років.

Торік було здійснено дозиметричну паспортизацію 12 радіоактивно забруднених областей (2130 населених пунктів).

– Результати свідчать: на цей час 332 населені пункти, що віднесені до зон радіоактивного забруднення, за радіологічними показниками можуть бути виведені за їхні межі, а 431 населений пункт може бути переведений з однієї зони до іншої. Але це питання належить до компетенції Верховної Ради й регулюється лише законом. Тут не може бути поспішних рішень, – сказав В. Шандра.

За даними заступника міністра праці та соціальної політики Володимира Барабаша, нині в Україні статус постраждалих від аварії на
ЧАЕС мають 2 млн. 307 тис. осіб, із яких майже 267 тис. – безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії. Рік у рік збільшується кількість інвалідів-«чорнобильців»: якщо торік їх було 106 тис., то тепер уже понад 109 тис., серед яких 2600 дітей-інвалідів.

У 2008 році видатки на соціальний захист «чорнобильців» загалом становили майже 2 млрд. 100 млн. гривень. Це на 10 відсотків перевищило обсяги фінансування попереднього року. В. Барабаш щиро обурився з трибуни Верховної Ради тим, що суди за зверненнями «чорнобильців» масово ухвалюють рішення про виплати їм грошових компенсацій у розмірах, визначених чинним законодавством, що призводить до «нераціонального використання коштів». Нині на розгляді у судах різних інстанцій перебуває понад 90 тис. позовів на загальну суму 873 млн. гривень. Уже ухвалено понад 37 тис. рішень, за якими громадянам слід виплатити понад 353 млн. гривень – наразі виплачено 25 млн.

За розрахунками експертів, для виконання всіх передбачених чинним законодавством соціальних пільг і гарантій необхідно понад 50 млрд. гривень, що є надто проблематичним навіть для багатої країни.

Заступник міністра праці та соціальної політики з гордістю повідомив, що торік на закупівлю путівок було виділено 330 млн. гривень (оздоровлено майже 134 тис. «чорнобильців»).

Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога вважає, що назріла необхідність у реформуванні системи забезпечення ліками постраждалих громадян.

– Хоча ціни на ліки зросли більш ніж на 70 відсотків, видатки з державного бюджету залишилися на рівні 2008 року, – зауважив народний депутат від фракції БЮТ.

Нині фактично заблоковано питання забезпечення житлом постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи.
На квартирному обліку нині перебуває близько 40 тис. сімей, із них понад 10 тис. – інваліди. У чинному держбюджеті взагалі не передбачено видатків за цією статтею, хоча відповідно до законодавства фінансування має здійснюватися щороку.

Нищівній критиці піддав державне оздоровлення «чорнобильців» народний депутат України Микола Шершун (фракція «Блок Литвина»), який обіймає посаду першого заступника голови Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

– Я проаналізував оздоровлення «чорнобильців» у минулому році. Ви не повірите, але з’ясовується, що одне з найкращих для цього місць – селище Ворзель. Дарма, що воно розташоване у четвертій зоні посиленого радіологічного контролю. Однак саме туди Міністерство соціальної політики придбало понад 4,5 тисячі путівок, – сказав М. Шершун. – А шлункові захворювання «чорнобильців» міністерство «лікує» у селі Модрині, куди закупили майже 7,5 тисячі путівок. Мінеральну воду для хворих привозять, хоча лікувальні властивості вона зберігає лише декілька годин. Та водночас вільні місця залишаються на відомих курортах Трускавця, Моршина й Миргорода.

Голова підкомітету з питань соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, Віктор ОлІйник (фракція БЮТ) акцентував увагу на необхідності упорядкувати реєстр постраждалих. За його даними, 20–30 відсотків «чорнобильців» отримали цей статус незаконно.

Політик також звернув увагу на невиконання Постанови Кабінету Міністрів від 2008 року «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження». Для цього потрібно знайти щонайменше 82 млн. гривень, інакше Україна втратить висококваліфіковані кадри, які виконують унікальні роботи в зоні відчуження. Нині там працює понад 7,5 тис. осіб.

Заступник голови Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи народний депутат України Іван ЗаЄць (фракція «Наша Україна – Народна самооборона») став на захист парку Героїв Чорнобиля у місті Миколаєві. Торік восени будівельники знищили половину цього парку – тоді громадськість піднялася на захист, врятувавши частину насаджень. Нині будівельники прагнуть через суди відібрати у громади решту території парку. І. Заєць запропонував внести у відповідну постанову положення про необхідність захисту всіх пам’ятних знаків, установлених на честь героїв Чорнобиля.

Голова фракції КПУ Петро Симоненко навів приклад, як влада намагається посунути чорнобильську проблематику на другий план. «Президент запропонував оновлену Конституцію України, але з цього документа вже вилучено положення про обов’язок держави займатися подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи, що має планетарний масштаб», – наголосив лідер комуністів.

Голова Рахункової палати України Валентин Симоненко повідомив про деякі результати аудита, здійсненого в Чорнобильському фонді. З часу його створення в 1997 році 30 країн світу акумулювали в ньому для будівництва саркофага 780 млн. євро. За словами В. Симоненка, з вини української сторони термін зведення об’єкта було перенесено на 7 років. «Нового саркофага й досі не побудували, а 300 млн. євро з цих коштів уже витрачено», – підсумував роботу Чорнобильського фонду Голова Рахункової палати України.

Він також зауважив, що упродовж останніх 5 років на відселення мешканців з Чорнобильської зони та зведення для них житла з державного бюджету виділяється лише 3 відсотки від потреби. «Це близько 50–55 млн. гривень. Однак для порівняння наведу другу цифру: в 2008 році Мінфін отримав на забезпечення апарату житлом 49,5 млн. гривень», – констатував В. Симоненко.

Директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. Комісаренка Микола Тронько розповів про проблеми наукового закладу:

– Торік у нашому інституті відкрили новий корпус для лікування раку щитовидної залози. Були деякі недоліки й Міністерство з надзвичайних ситуацій пообіцяло їх терміново усунути. Однак уже минуло більше року, а жодних заходів не вжито. Йдеться про призупинення роботи цього корпусу, адже ми не в змозі надавати адекватну медичну допомогу хворим, а це викличе у них тяжкі наслідки.

М. Тронько також повідомив, що припинено фінансування наукової програми фундаментально-прикладного значення – щодо лікування дітей, які мають резистентність до дії радіоактивного йоду. Промовець додав, що в Україні є всі можливості для налагодження виробництва вітчизняного препарату радіоактивного йоду, який досі закуповують за інвалюту в Польщі та Великій Британії.

Голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді Дмитро Гродзинський зауважив, що наслідки Чорнобильської катастрофи не обмежуються опроміненням:

– Постійно виникають нові форми мікрогрибів, вірусів, бактерій. Щоб Чорнобиль не породив небезпеки для всього світу на кшталт СНІДу, необхідно встановити систему дуже жорсткого контролю над процесами мінливості у зоні відчуження.

Голова Житомирської обласної ради Віталій Француз закликав народних депутатів переглянути класифікацію зон радіоактивного забруднення:

– На сьогодні до таких зон на території області віднесено 734 населені пункти. Однак за результатами дозиметричної паспортизації останніх років, до зон радіоактивного забруднення можна віднести лише 247 населених пунктів.

Щодо решти, то, на думку В. Француза, слід розробити механізм державної підтримки економічного розвитку постраждалих територій, відтворення соціальної інфраструктури.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня