Ресурси підуть за реформами

Урахувавши досвід проблемного застосування деяких норм чинного Бюджетного кодексу на практиці, а також вимоги часу щодо вдосконалення окремих процедур у бюджетному процесі, було підготовлено системний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу. Приймаючи його в першому читанні 18 вересня 2008 року, Верховна Рада мала на увазі, що внесення змін до Бюджетного кодексу безпосередньо вплине на реалізацію бюджетної політики вже у 2009 році. Комітету з питань бюджету було доручено підготувати законопроект до другого читання.

Проте через різні політичні обставини друге читання так і не відбулося. 26 грудня 2008 року Верховна Рада ухвалила Закон про державний бюджет, а тому стало очевидним, що бюджетний процес-2009 спиратиметься на старе бюджетне законодавство. Однак робота над законопроектом триває: пропозиції находять і досі. Комітет звернувся з проханням до наукових установ, юридичних інститутів та органів місцевої влади дати свою оцінку нормам, прийнятим у першому читанні. У квітні планується запропонувати Верховній Раді до розгляду законопроект у другому читанні.

Загалом ухвалені зміни до Бюджетного кодексу не вплинуть на ситуацію в поточному році, бо його норми наберуть чинності не раніш як 1 січня 2010 року. До того ж досі не прийняті закони про запровадження податку на нерухомість, який має надходити до місцевих бюджетів, у цілому не змінено підходу до сплати місцевих податків та зборів, ставки котрих застарілі.

На відміну від чинної редакції Бюджетного кодексу законопроект зокрема передбачає:

– розширення складу доходів місцевих бюджетів – кошика № 1 (ті, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) – шляхом включення, зокрема, плати за окремі види ліцензій, збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення;

– доповнення переліку доходів місцевих бюджетів – кошика № 2 (ті, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів) – шляхом включення, зокрема, плати за землю, адміністративних штрафів, податку на нерухомість;

– уточнення складових бюджету розвитку місцевих бюджетів за доходами (включено 10 відсотків податку на прибуток приватних підприємств) і видатками (включено всі капітальні видатки з деталізацією за напрямами);

– упорядкування видаткових повноважень місцевих бюджетів (зокрема, до видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, включено видатки на позашкільну освіту, функціонування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів, центрів соціальних служб для молоді, утримання зоопарків, місцеві програми розвитку комунальної сфери);

– норми щодо особливостей формування бюджетів об’єднань сіл, селищ і міст, що в майбутньому створюватимуться згідно із законодавством про місцеве самоврядування, та визначення їх взаємовідносин безпосередньо з державним бюджетом.

Запропоновані зміни щодо розширення доходів місцевих бюджетів, за розрахунками Мінфіну, зумовлять збільшення їхнього обсягу загалом на 5,1 млрд. гривень. А саме:

– шляхом встановлення нового місцевого податку (податку на нерухомість) – на 2 млрд. грн.;

– за рахунок перерозподілу коштів із державного бюджету – на 2,1 млрд. грн. (плата за отримання ліцензій і сертифікатів, державну реєстрацію – 0,3 млрд. грн.; збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення – 0,6 млрд. грн.; 10 відсотків податку на прибуток приватних підприємств – 1,2 млрд. грн.);

– за рахунок передачі коштів із кошика № 1 до кошика № 2 – надходжень від плати за землю, адміністративних штрафів – на 1 млрд. гривень.

Розширення видаткових повноважень місцевих бюджетів потребуватиме додатково майже 5 млрд. гривень:

– 3,5 млрд. грн. – за рахунок передачі з державного бюджету видатків на утримання професійно-технічної освіти (2,5 млрд. грн.); виплату щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (0,7 млрд. грн.); оздоровлення громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (0,3 млрд. грн.);

– близько 2 млрд. грн. – за рахунок включення до видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (тобто в державному бюджеті необхідно передбачити додаткові кошти): видатків на утримання позашкільної освіти (1 млрд. грн.), центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів (0,1 млрд. грн.); виплату грошової компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (0,1 млрд. грн.), зоопарків (0,05 млрд. грн.).

Звісно, всі перелічені нововведення є ресурсними й потребують часткового перерозподілу коштів між державним і місцевими бюджетами на користь останніх. Але відповіді на запитання, чи буде передано достатній  ресурс місцевій владі, немає.

Тож подальше реформування міжбюджетних відносин залежатиме від змін у системах державного управління, соціального захисту, податковій тощо. А невизначеність складників цих реформ спричинює труднощі в побудові досконалої бюджетної системи.

Автор: Валерій Борисов