Зробімо ставку на виробництво продовольства, і криза відступить, тотальне падіння економіки зупиниться

Нині дедалі частіше село називають локомотивом, що витягне з кризи суміжні галузі, зупинить тотальне падіння економіки.

Такий висновок парламентських слухань «Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України».

За даними міністра аграрної політики Юрія МельникА, торік виробництво продукції сільського господарства порівняно з 2007-м зросло загалом на 17,5 відсотка. Високий урожай зернових та зернобобових культур (понад 53 млн. тонн) забезпечив поступ у виробництві продукції рослинництва на 30 відсотків. Інакше ведеться тваринництву – торік загалом по країні приріст становив лише один відсоток.

За словами профільного міністра, причин для суму селяни не мають. Протягом минулого року експорт аграрної продукції збільшився в 1,6 разу, зовнішньо-торгівельне сальдо – позитивне (4,5 млрд. доларів).  Селяни активно переозброюються: протягом двох останніх років сільськогосподарські товаровиробники придбали техніки й обладнання на суму понад 17 млрд. гривень (торік – на 10 млрд.). Нині в агропромисловому комплексі реально впроваджується близько 600 інвестиційних проектів на загальну суму 23 млрд. гривень, переважна більшість із них – у тваринництві.

На думку Ю. Мельника, слід обов’язково створити мережу кооперативних банків, що стимулюватиме розвиток підприємництва в сільській місцевості. Проект такого закону вже подано на розгляд Верховної Ради. Відсутність ефективної системи фінансового забезпечення міністр загалом називає найбільшою проблемою аграрного сектору. «Вирішення цього питання стримується неврегульованістю ринку земель сільськогосподарського призначення. Адже законодавець нині унеможливлює їх залучення до економічного обігу, тому сільгоспвиробники сильно втрачають у своїй інвестиційній привабливості», – зауважив урядовець.

З огляду на складнощі з формуванням державного бюджету порівняно з минулим роком фінансування аграрного сектору зменшили на 7,5 млрд. – до 8 млрд. 774 млн. гривень. Тому, на переконання міністра, слід зосередитися на створенні умов для розвитку галузі: зняти обмеження торгівлі сільськогосподарською сировиною і продовольством; надати податкові преференції; не допускати збільшення акцизів на підакцизні товари аграрної продукції; запровадити контроль за економічною обґрунтованістю цін на ресурси, зокрема, мінеральні добрива й пальне. Ю. Мельник також пропонує законодавчо пролонгувати аграріям кредити, які вони отримали в комерційних банках.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Рижук у своєму виступі розкритикував нинішній курс уряду на зменшення державної підтримки сільгоспвиробників, а також за недолугу регуляторну політику.

– У нинішніх умовах годі говорити про конкурентоспроможність фермерів, бюджетне фінансування яких у поточному році зменшилося фактично у шість з половиною разу. Крупнотоварні ж підприємства через відсутність регуляторного впливу держави відводять під зернові й олійні культури 81 відсоток посівних площ. Вони ліквідували тваринництво, кормовиробництво, дедалі погіршують родючість ґрунтів, – наголосив народний депутат.

Аби позбутися цих перекосів, С. Рижук пропонує докорінно реформувати систему підтримки сільського господарства. А саме: а) перейти від виробничих субсидій до незалежних від обсягу й типу виробництва прямих платежів; б) створити рівні умови доступу до бюджетних ресурсів – тоді й дрібні підприємства матимуть перспективу стати конкурентоспроможними; в) диференціювати державну підтримку виробників сільськогосподарської продукції та дотації на розвиток сільської місцевості.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин констатував: Верховна Рада досі не створила ґрунтовної законодавчої бази для розвитку аграрного сектору, а видала лише «певну суму суперечливих законодавчих актів, принципові положення яких за пропозиціями уряду змінюються по декілька разів на рік». Як повідомив С. Рижук, нині на першочерговий розгляд очікують 24 законопроекти щодо АПК.

На відсутність законодавчої бази, яка «захищала б 7 мільйонів власників землі», скаржився і відомий представник сільськогосподарської спільноти Юрій Карасик. Він переконаний, якщо держава наведе лад на ринку, то й ціна на шляху від поля до споживача не зростатиме в 2–3 рази. «Дайте нам квоти на виробництво й на експорт, поставте умови якості й ціни, тоді ми знатимемо, скільки чого сіяти», – зауважив він.

Директор агрофірми «Єрчики», що на Житомирщині, Герой України Володимир ДІдкІв-
ський закликав можновладців виваженіше підійти до формування політики у сфері земельних відносин. «Ми зможемо побудувати нові «Криворіжсталь» й Одеський припортовий завод, але землі нам Бог більше не дасть. Тому контрольним пакетом сільськогосподарських земель повинна володіти держава, викупивши її у селян», – вважає підприємець.

Президент Всеукраїнської громадської організації «Союзхарчопром» Олег Юхновський запропонував внести зміни до законів про систему оподаткування та про ПДВ. Це дало б змогу істотно здешевити окремі групи соціально важливих продовольчих товарів – хліб, молоко, м’ясо, макарони, сіль, цукор, олію. Доречно було б відтермінувати сплату ПДВ на імпортовані технології та обладнання для підприємств харчової промисловості, аналоги яких не виробляють в Україні. Необхідно привести продовольче законодавство у відповідність до вимог СОТ та європейського права. Для контролю за якістю харчової продукції слід створити єдиний державний орган.

Не гірше за будь-якого фермера обізнаний з проблемами галузі народний депутат України Василь КравЧук, позаяк ще недавно очолював агропідприємство на Хмельниччині. Позитивним у діяльності нинішнього уряду він вважає встановлення фіксованого сільськогосподарського податку та безстрокову пільгу з ПДВ, що має додати впевненості в завтрашньому дні сільському виробникові. «Комітет з питань бюджету вирішив виділити для підтримки фермерів 200 млн. гривень, хоча раніше надавав максимум 10–20 млн.», – додав В. Кравчук.

В. о. президента Української академії аграрних наук Микола Безуглий бачить Україну провідним у світі виробником зерна, каже про можливість збільшення його виробництва протягом 5–7 років удвічі – до 80 млн. тонн. Однак державна стратегія має полягати не так у розширенні експорту зерна, як у його використанні для виробництва тваринницької продукції. Щоб відповідно до європейських норм споживання забезпечити українців продуктами, необхідно збільшити їх виробництво удвічі – ненасиченість внутрішнього ринку має стати основною мотивацією розвитку.

Заступник міністра аграрної політики Автономної Республіки Крим Сергій Пелагенко звернув увагу учасників слухань на незадовільне фінансування зрошувальної системи півострова, що спричиняє занепад тваринництва, адже 90 відсотків кормів у Криму вирощують саме на зрошуваних землях. Посадовець також закликав народних депутатів відкинути законопроект, яким передбачено в 10 разів збільшити акцизний збір на вино, що виробляється сільгосппідприємствами. За словами С. Пелагенка, це призведе до краху виноробства в Україні.

Голова фракції Комуністичної партії України Петро Симоненко пропонує «піднімати» село шляхом реалізації комплексних державних програм, спрямованих не лише на виробництво зернових культур, а й на вирощування картоплі, льону, хмелю, а також підтримку тваринництва, птахівництва тощо. Слід також створити державний банк розвитку АПК, який надавав би сільгоспвиробникам кредити за ставкою 3–5 відсотків на рік. А ще: впровадити систему державного замовлення на сільгосппродукцію; за лізингом надавати сільгосптехніку винятково вітчизняного виробника; тимчасово заборонити ввезення техніки та обладнання для АПК, аналоги яких виготовляються в Україні; запровадити  жорстку сертифікацію імпортної сільгосппродукції.

Висловив П. Симоненко й законодавчі ініціативи: 1) ухвалити закон, підготовлений фракцією Компартії, яким селянам надавалося б право ставати на облік у фонді зайнятості і, відповідно, отримувати державну допомогу з безробіття; 2) призупинити дію закону, яким ратифіковано протокол про вступ України до СОТ, а заодно і всі нормативно-правові акти, ухвалені на вимогу цієї організації.

Народний депутат України Віктор Слаута озвучив ідею створення у Верховній Раді аграрного лобі, куди, за його підрахунками, мають увійти 70 парламентаріїв незалежно від фракційної приналежності. На переконання колишнього міністра аграрної політики, законопроекти набуватимуть досконалості, коли їх узгоджуватимуть із профільними сільськогосподарськими асоціаціями. В. Слаута пропонує внести у законодавство відповідну норму.

Харчова промисловість України ніколи не стане конкурентоспроможною, якщо на підприємствах галузі не впровадити системи контролю ХАСП, яка діє в усіх розвинених країнах, вважає голова Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Лариса Лосюк. За її словами, наразі розробили й сертифікували таку систему лише 74 підприємства в 17 регіонах країни. «Без запровадження ХАСП українські підприємства не зможуть вийти на міжнародні ринки та скласти гідну конкуренцію іноземним виробникам», – зазначила голова Держспоживстандарту.

Друга проблема, до якої привернула увагу Л. Лосюк, – забезпечення добросовісної конкуренції на споживчому ринку України. З цією метою треба через сертифікацію обмежити імпорт небезпечної для здоров’я фальсифікованої продукції, в тому числі із вмістом генномодифікованих організмів (ГМО). Держспоживстандарт не раз пропонував узяти за основу європейську систему контролю харчових продуктів, однак для цього необхідно докорінно змінити контрольні засади Міністерства охорони здоров’я та Держветмедицини. Відповідні законопроекти, розроблені на основі європейських директив, очікують на ухвалення Верховною Радою. Годі говорити про закони, якщо вже протягом двох років не затверджується постанова Кабінету Міністрів щодо маркування продуктів, які містять ГМО, а тому споживачі досі позбавлені цієї вкрай важливої інформації. На контролі якості харчових продуктів має стояти незалежний орган, як у всіх європейських країнах.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід КозаЧенко вважає за доцільне ввести адресну продовольчу підтримку населення зі статком, нижчим за прожитковий. За його словами, в США таку допомогу отримують 46 млн. людей.

Підсумував слухання голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола ПРисЯжнюк. На його думку, держава передусім має визначитися, яка з форм господарювання на селі є найоптимальнішою та найефективнішою в нинішніх умовах – від цього залежатиме стратегія розвитку аграрного сектору. Друге важливе завдання держави полягає в просуванні сільськогосподарської продукції на світові ринки, варто навіть створити при українських посольствах за кордоном інститут аграрних аташе. Не має залишатися поза увагою й проблема сільської інфраструктури, зокрема, оптових ринків, формування національного земельного банку.

– Країна лише тоді матиме надійну платформу для подальшого розвитку, коли селянство належатиме до середнього класу, – сказав М. Присяжнюк.

Автор: Юрій МИКОЛАЇВ