№7, квітень 2009

Дві реформи – одна біда

Центральна влада має намір здійснити в Україні дві масштабні реформи – адміністративно-територіальну та житлово-комунального господарства. Однак чекати на них, вочевидь, доведеться ще довго, бо на шляху постає майже непереборна перешкода – великі кошториси.

Чергова концепція регіональної політики

Про адміністративно-територіальну реформу в Україні не лише давно говорять, а й уживають на державному рівні певних заходів з її підготовки. У 1994 році Президент своїм указом утворив спеціальну комісію, котра кілька років працювала над її концепцією. Однак далі справа не пішла. Нарешті питання «оживив» Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, організувавши слухання «Концептуальні засади реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою», які провів голова комітету Олександр ОмельЧенко.

Очільник Міністерства регіонального розвитку та будівництва Василь КуйбІда обґрунтував потребу якісних перетворень у галузі. Він повідомив, що в міністерстві розроблено низку важливих концептуальних документів, які можуть стати основою для здійснення реформи.

Концепцію державної регіональної політики представив зібранню заступник міністра Анатолій ТкаЧук. Доповідач визначив основні завдання майбутньої реформи: зменшити дотаційність територіальних громад; ліквідувати дублювання повноважень органів публічної влади різних рівнів; звільнити виконавчу владу від не властивих їй функцій; передати більшість повноважень органам місцевого самоврядування. За словами А. Ткачука, зміни відкриють дорогу для економічного розвитку всіх територій країни незалежно від їхньої площі та кількості населення.

Концепція Мінрегіонбуду, затверджена Кабінетом Міністрів, передбачає трирівневий адміністративно-територіальний устрій: області, райони та громади. При цьому відбудеться значне укрупнення районів. Нині кількість населення в них коливається від 7,5 тис. до 175 тис. осіб. На всіх трьох рівнях буде створено органи виконавчої влади.

– За великим рахунком, реформа адміністративно-територіального устрою вже відбувається: створюються міжрайонні податкові інспекції, міжрайонні управління СБУ, відділення «Укртелекому», МРЕВ, – зазначив А. Ткачук.

Заступник керівника апарату Верховної Ради України Володимир Яловий, який чимало років працював в органах місцевого самоврядування, назвав їх «багатостраждальними пасинками держави». Водночас констатував, що Верховна Рада шостого скликання «почала здійснювати послідовні кроки на шляху розвитку місцевої демократії». За його словами, прийнято сім законів, спрямованих на підвищення ефективності місцевого самоврядування як самостійної ланки народовладдя. Заступник керівника апарату Верховної Ради окремо наголосив на потребі зміни механізму проведення місцевих виборів. «Лідерів партій слід позбавити права вирішувати, кому бути депутатами місцевих органів влади. Це право належить повернути народові: кожен депутат повинен обиратися людьми персонально», – зазначив В. Яловий.

Директор департаменту конституційного та адміністративного права Міністерства юстиції України Владислав Федоренко зауважив: внесення змін до Конституції потягне за собою переформатування законодавчої бази в царині місцевого самоврядування. За підрахунками Мін’юсту, доопрацювання потребуватимуть майже 300 нормативно-правових актів.

Народний депутат України Микола Трайдук, який є головою робочої групи з підготовки законопроекту «Про асоціацію органів місцевого самоврядування», повідомив про завершення роботи над документом. За його словами, цей закон сприятиме продуктивному діалогу між центральною та місцевою владою. Він також зазначив, що триває підготовка змін до Закону «Про столицю України – місто-герой Київ».

На думку народного депутата України Анатолія МатвІЄнка, держава має стимулювати, зокрема фінансово, створення базового рівня місцевого самоврядування – громад. Аби нова система була життєздатною, її потрібно детально розробити й екстраполювати на кожну територіально-адміністративну одиницю. «Коли ми отримаємо зворотний зв’язок, тоді, очевидно, доведеться багато що змінювати. Утім, це забезпечить ефективну організацію базового рівня місцевого самоврядування», – сказав він.

Інший погляд має заступник голови Фонду сприяння місцевому самоврядуванню при Президентові України Олександр Власенко. «Як тільки ми почнемо малювати на область сім-вісім районів і показувати їх людям, настане кінець реформам – їх торпедуватимуть саме через запропонований адміністративно-територіальний устрій, який суперечитиме інтересам місцевого керівництва», – пояснив О. Власенко.

Керівник Управління по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування апарату Верховної Ради Віктор Граб закликав учасників слухань під час здійснення реформи неухильно дотримуватися Конституції України. Так, Основний Закон визначає: на сьогодні об’єднуватися можуть лише територіальні громади сіл, а не всіх адміністративно-територіальних одиниць, про що багато йдеться. «Тому, хочемо ми цього чи ні, треба вносити зміни до Конституції, адже в Україні наразі існують різні варіанти об’єднання сіл і селищ і всі вони мають здійснюватися в суворій відповідності до чинного законодавства», – зазначив В. Граб. Він також звернув увагу присутніх на інші юридичні аспекти здійснення реформи, які потребують законодавчого врегулювання.

Заступник голови Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Віктор СІнЧенко відкинув поширену тезу про недолугість нинішньої системи організації влади на місцях. Вона здатна працювати ефективно, якщо держава здійснюватиме продуману регіональну політику, передусім у фінансово-економічній сфері. «На це вказується вже понад 10 років у сотнях і тисячах виступів на різноманітних зібраннях, подібних до нашого, а віз і нині там. Більше того, становище щороку погіршується», – сказав народний депутат.

В. Сінченко вважає спрощеним підхід, згідно з яким переформатування адміністративно-територіального устрою забезпечить ефективну систему управління на місцях. За словами заступника голови профільного комітету, вже найближчими місяцями можна значно покращити систему здійснення місцевого самоврядування, якщо змінити бюджетну та податкову політику щодо регіонів.

Програма розвитку ЖКГ

Під час слухань у Комітеті ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики народні депутати, представники місцевої влади й громадських організацій шукали вихід зі складної економічної ситуації, в якій через кризу опинилася галузь житлово-комунального господарства (ЖКГ). Дискусія тривала навколо об’єднання двох законопроектів в один – «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008– 2012 роки» та «Про внесення змін до Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки». Учасники зібрання наголошували, що ліпше було б ухвалити нову програму реформування ЖКГ, однак термін дії чинного документа ще не сплив, а тому слід обмежитися внесенням до нього змін.

Заступник міського голови м. Комсомольська (Полтавська область) Тетяна Прокопенко доводила необхідність передбачити в законопроекті механізм участі будівельних компаній у реконструкції інфраструктури (зокрема, газових та електромереж) у зв’язку із введенням в експлуатацію нових об’єктів. Наразі ці роботи виконують за рахунок бюджету органів місцевої влади, хоча надалі мережу зазвичай передають в експлуатацію комерційним структурам.

– Потрібно на місцевому рівні зняти політичний аспект під час формування тарифів ЖКГ, бо депутати часто думають не про їхню економічну обґрунтованість, а про наступні вибори, – наголосив заступник Чернігівського міського голови Микола ЛІтвІнов. Він розповів про позитивний досвід забезпечення городян теплом приватними комерційними структурами. За словами заступника міського голови, якщо в державному бюджеті бракує коштів на реформування ЖКГ, слід створювати умови для залучення в галузь приватних інвестицій.

Учасники слухань так і не дійшли єдиної думки щодо того, чи створювати новий орган з державного регулювання тарифів ЖКГ, чи делегувати ці повноваження наявній структурі, наприклад, Національній комісії регулювання електроенергетики. До програми вирішено внести положення про необхідність державного регулювання тарифів, а механізм реалізації цієї норми буде розроблено після належних консультацій.

У Донецьку бракує фахівців, які могли б посісти вакантні посади в ЖКГ, зокрема в системі ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Саме з цієї причини в регіоні загальмувався процес створення ОСББ, що на практиці довели свою ефективність, а тому мали б розвиватися й надалі. Представники Донецької облдержадміністрації пропонують внести до програми пункт про централізовану підготовку таких спеціалістів і їхню підтримку з боку держави.

Чимало виступів було присвячено потребі розвитку технологій теплозбереження та використання альтернативного палива. Фахівці міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» вважають за доцільне створити в регіонах центральні паливні склади, приділяти більше уваги розробці альтернативного палива там, де є його резерви: на селі, в містечках. У такий спосіб можна скоротити споживання газу щонайменше на 15–30 відсотків. Пролунала думка про запровадження практики централізованого утеплення будинків – наводилися приклади з успішного досвіду інших країн.

Керівник асоціації «Питна вода України» Григорій СемЧук зауважив, що вже створено законодавчу базу, яка дає змогу здійснити комплексну реформу ЖКГ. Він високо оцінив чинну «Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки», адже колись вона витримала вісім експертиз, хоча, програма, як з часом і кожен документ,  потребує доповнень. Г. Семчук, котрий довго працював першим заступником міністра з питань ЖКГ, а тому досконало знає проблеми галузі, висловив низку зауважень до законопроекту.

Експерт Асоціації міст України Олександр БІлЯнський задоволений тим, що майже всі зауваження (6 аркушів), напрацьовані фахівцями асоціації, знайшли відображення в документі.

Заступник голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Олександр Попов, який вів слухання, наголосив на новій ідеології державної програми: документ заохочуватиме ініціативи знизу, передбачатиме пайове фінансування заходів – з державного бюджету та за рахунок органів місцевої влади.

Підготувати законопроект до другого читання запланували на першу декаду квітня, тоді й збереться робоча група для остаточного узгодження доповнень до «Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки». Реалізація заходів уточненої програми наступного року потребуватиме близько 20 млрд. гривень.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня