№5, березень 2009

«Діти – не лобода, самі не ростуть. Їх треба виховувати в сім’ї та інституті», – вважає директор Бережанського агротехнічного інституту Василь Павліський«Діти – не лобода, самі не ростуть. Їх треба виховувати в сім’ї та інституті», – вважає директор Бережанського агротехнічного інституту Василь Павліський

Так уже влаштована людина – завжди прагне знати, що буде через сто років і більше. Нині, в часи світової економічної кризи, люди найбільше цікавляться розмаїтими прогнозами, передбаченнями. Ми на порозі глобальної продовольчої проблеми. І Україна, яку Бог наділив благодатними чорноземами, відіграє у світі вирішальну роль. Саме з таким прогнозом згоден учений Василь Михайлович Павліський, який у 1992 році на базі Бережанського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства створив ґрунтовну систему підготовки висококваліфікованих кадрів для сільського господарства. Це – Бережанський агротехнічний інститут, що 2001 року ввійшов у структуру Національного аграрного університету (сьогодні – Національний університет біоресурсів і природокористування України). Нині випускників цього вузу запрошують на роботу скрізь, навіть фермери з Данії, Швейцарії, Голландії, Німеччини, Австрії та інших країн. З діда-прадіда генетична працьовитість укупі з якісними знаннями, здобутими в інституті, робить молодих українських аграріїв конкурентоспроможними фахівцями.
Про особливості й перспективи підготовки кадрів для сільського господарства наша розмова з директором Бережанського агротехнічного інституту Василем Михайловичем ПавлІським.

– Як вам удалося у провінційних Бережанах (нині тут проживає майже 18 тисяч населення) збудувати інститут зі своєю потужною інфраструктурою – новим чотириповерховим корпусом, чудовими аудиторіями, оснащеними комп’ютерною технікою, полігоном для сільськогосподарських машин, енергетичними, електричними підстанціями, десятками майстерень, виробничих цехів, лабораторій, дослідних садово-паркових ділянок? Це вже справжнісінька імперія у маленькому містечку!

– Коли ця імперія служить людям і вони служать їй та вся діяльність спрямована на загальне добро, тоді вона, слава Богу, й процвітає. Я не випадково в 1992 році обрав Бережани. Це місто з великими історичними традиціями і високою духовною культурою. Тут є добре національне підґрунтя для виховання добросовісних кадрів, яким не байдужа рідна земля, славне минуле дідів та прадідів. Технікум механізації сільського господарства,  створений ще 1959 року, статус аграрного коледжу одержав 1992-го, а вже за п’ять років став структурою Національного аграрного університету. Треба було багато працювати, щоб 2001 року колектив витримав акредитацію на звання вищого навчального закладу – інституту. Освіта провадиться за системою Болонського процесу. До нас приходять навчатися діти з дев’ятого класу. Тут вони одержують повну середню освіту. Торік ми мали 12 медалістів. На основі тестування вступають до вузу, де їх готують як фахівців за ступеневою системою – молодший спеціаліст–бакалавр–спеціаліст. Ми пропонуємо такі спеціальності: економіка підприємництва, механізація сільського господарства, облік та аудит, енергетика сільського виробництва, садово-паркове й ландшафтне господарство.

Оскільки наші вихованці мають бути добре обізнаними з сучасним ринком праці, адже чимало з них прагнуть стати фермерами, ми надаємо можливість здобути 14 робітничих професій: водія, тракториста-машиніста, монтера, електромонтера, електромонтажника, слюсаря, електрослюсаря, наладчика паливної апаратури, організатора фермерського господарства, секретаря керівника, коваля ручного кування, столяра й садівника; сімейно-побутова культура і домашня економіка.

Загалом у вузі навчається 4 тисячі студентів. Із них – 1200 за державним замовленням і 2799 – за контрактом із фізичними і юридичними особами. У нас є денна і заочна форми навчання.

– Чим багата матеріально-технічна база Бережанського агротехнічного інституту?

– Головний корпус вишу – це старе приміщення колишнього окружного суду, збудоване ще за Австро-Угорської імперії. Ми зробили тут капітальний ремонт. Облаштували просторі аудиторії й кабінети. Але використали натуральні будівельні матеріали, які можуть собі дозволити лише багаті люди. Підлогу, двері, парти – все виготовляли з дерева самотужки у власному столярно-меблевому цеху. Нині за спеціальним проектом триває реконструкція залу засідань ученої ради. Адже в інституті діють 14 кафедр, де працює понад 200 викладачів, серед них 11 докторів та 74 кандидати наук, 50 здобувачів і аспірантів, 67 старших викладачів і аспірантів.

У 2000 році було зведено новий чотириповерховий корпус інституту. Нині тут працює 118 спеціально обладнаних сучасних лабораторій. Кожний факультет оснащений усім необхідним для навчання. Укомплектовані лекційні аудиторії для дистанційного навчання зі стаціонарними мультимедійними засобами. Одних лише комп’ютерів налічується 212.

– Де проходять виробничу практику студенти?

– Відповідно до сучасних вимог виробничу практику студенти проходять на базових господарствах інституту, сільськогосподарських підприємствах різної форми власності і в Тернопільській області, і за місцем проживання, а також у передових фермерських господарствах Австрії, Швейцарії, Данії, Англії, Німеччини, Італії, Франції, США, Канади й Голландії. Торік 75 студентів працювали у фермерів за кордоном. Для роботи за кордоном студентів обирають самі роботодавці, ми на цей процес не впливаємо. Тому наші вихованці намагаються не лише вивчати  іноземні мови, а й опановувати робітничі професії, без яких у фермерстві неможливо обійтися.

Укладаємо договори тільки з тими вітчизняними господарствами, які мають відповідну інфраструктуру і технічну базу: Агрохолдингом «Мрія», підприємствами регіону, Бурштинською ТЕС, підприємствами РЕМ, державними лісомисливськими та сільськогосподарськими.  Агрохолдинг «Мрія» є неоціненним навчальним полігоном. Адже загальна площа його земель 140 тисяч гектарів.

– Звідки ВНЗ одержує кошти для своєї розбудови й розвитку?

– Торік загальна сума надходжень коштів становила 17,9 млн.  грн., у тому числі з державного бюджету – 8,9 млн. грн., зі спеціального й благодійного фондів –  9 млн. грн. Остання сума складається з коштів від освітянських послуг – 7,8 млн. грн., господарської та виробничої діяльності – 519 тис. грн. та благодійних внесків – 1,2 млн. грн.

В інституті діють 12 навчально-виробничих підрозділів, які виготовляють продукцію і для потреб інституту, і для замовників. Маємо навіть цех із виробництва бетонних блоків і тротуарної плитки. Самі ремонтуємо й виготовляємо меблі. Маємо свою друкарню, де також випускаємо продукцію на замовлення. Тільки за 10 місяців минулого року від нашої виробничої діяльності в касу надійшло 456 тисяч гривень.

– Якими цікавими прогресивними науковими розробками займається інститут?

– Їх дуже багато в кожній спеціальності. Назву найпрогресивніші. Разом із швейцарцями, датчанами, австрійцями досліджуємо технології вирощування й переробки ріпаку на біодизпаливо в регіоні та одержання біогазу з соломи й жому. На основі цих досліджень видали два навчальні підручники, створили й обладнали лабораторію біогазових технологій вартістю у 400 тисяч гривень.

Бережанщина – мальовничий край з буковими, грабовими й дубовими лісами. І для майбутніх фахівців зі спеціальності зелене будівництво і садово-паркове господарство це справжній рай. Чого вартий лише ландшафтний парк у селі Рай – перлина садово-паркової архітектури європейського значення, маленька Софіївка, створена ще родиною графів Потоцьких. Викладачі й студенти плекають його красу й багатство. Маємо чимало дослідних ділянок. Адже наш ВНЗ є структурним підрозділом Національного університету біоресурсів і природокористування України.

– Мабуть, життя у виші це не тільки навчання. Молодь прагне розваг. А ви, кажуть, дотримуєтеся старих методів виховання – полюбляєте батьківські збори проводити, моралі читати, заборонили інститутську дискотеку, встановили дисципліну й розпорядок у гуртожитках. Розкажіть, будь ласка, як по-особливому, нетрадиційно організовано виховний процес у ВНЗ.

– Діти – не лобода, самі не ростуть. Їх треба виховувати. А виховують сім’я та інститут. Багато залежить від того, в якій сім’ї росте дитина. До нас приходять навчатися діти, батьки яких працюють у сільському господарстві. До речі, в головному корпусі інституту облаштовано каплицю. Вона завжди відкрита, маємо своїх духовних наставників – двох священиків, які є викладачами інституту. Я свідомо відмінив інститутську дискотеку та замінив її вечорами з різними конкурсами, розвагами, які тренують мозок, працюють на інтелект і утверджують студента як особистість. Це не значить, що студенти не танцюють. Танцюють, але без пива й сигарет, без посиленого наряду міліції, який викликають на масові дискотеки. Маємо свої колективи художньої самодіяльності, наші співаки перемагали на регіональних конкурсах. Багато енергії й праці вкладаємо у розвиток фізкультури та спорту. Для цього створено відповідну базу – спортивний зал на 756 квадратних метрів, тренажерні зали на 182 квадратні метри, два тенісні корти та спортивний комплекс зі стадіоном. Маємо переможців у спортивних змаганнях із легкої атлетики, міні-футболу, волейболу, великого тенісу. Наші студенти одержують гармонійне виховання у виші.

 

Розмову вела
Леся КРОПИВСЬКА.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня