Молодіжна колегія – крок до взаємодії

Від державної молодіжної політики залежить доля цілого покоління та всієї держави

Молодь в Україні сьогодні має бути передусім суб’єктом суспільного життя. Йдеться не про патерналістську політику держави стосовно молоді, а скоріше про сприяння її соціальній адаптації, створення такої соціальної системи, яка могла б самозабезпечитися й відтворитися.

Молодь є соціально-демографічною спільнотою, що вирізняється з-поміж інших спільнот наявністю специфічних інтересів. Саме тому реалізація молодіжної політики має передбачати пошук оптимальних шляхів подолання суперечностей між інтересами держави і підростаючого покоління. Нехтування інтересів молоді чи маніпуляція її свідомістю призводили до низької ефективності молодіжної політики, яка часто не досягала своєї мети і перетворювалася на фарс. Недарма програма в галузі молодіжної політики у країнах європейської спільноти передбачає два основні принципи у такій послідовності: 1) активна й безпосередня участь молоді у її розробці та реалізації; 2) підтримка молодіжних ініціатив державними структурами. Процес допомоги молоді у західних країнах, зазначають дослідники, дістає енергію в індивідуалізації, а не в колективізації, в безпосередній участі, а не в управлінні згори.

Щодо наповнення молодіжної політики, то вона є, за визначенням І. Ільїнського, по-перше, системою ідей, теоретичних положень про місце і роль молодого покоління в суспільстві; по-друге, практичною діяльністю держави, громадських організацій та інших соціальних інститутів з реалізації цих положень, ідей та принципів із метою формування й розвитку молоді. Інакше кажучи, державна молодіжна політика як система певних заходів зі сприяння соціальному становленню й розвитку молоді має базуватися на глибокому та об’єктивному аналізі реального стану молоді, здійснюваному різними науками. Соціології молоді в системі цих наук належить провідне місце. Воно зумовлене насамперед тим, що саме соціологія молоді досліджує процеси соціалізації молодого покоління, його входження у доросле життя в умовах, які блискавично змінюються, тобто має пріоритетне суспільне, практично-політичне значення, надаючи вихідні дані для соціальної політики, держави, яка забезпечує розв’язання проблем молоді, обов’язково зважаючи на її інтереси, потреби і здібності.

Отже, залучати молодь до активних дій, скерованих на самозабезпечення та самовідтворення, може і здатна саме ефективно діюча Молодіжна громадська колегія при Голові Верховної Ради України. Передусім її завданням є: з’ясування основних інтересів і потреб молодого покоління, створення його соціального портрета, висунення на цій основі науково обґрунтованих пропозицій для Верховної Ради. Неабияке значення має також аналіз можливих наслідків прийняття законодавчих актів стосовно молоді для суміжних та близьких соціально-демографічних груп і спільнот (інакше кажучи, коли пільги й підтримка молоді державою можуть негативно вплинути на становище інших соціальних груп), невизначеність сенсу її існування в сучасному суспільстві, а також прорахування й передбачення довгострокових наслідків цих рішень для самої молоді, особливо під час її переходу в інший віковий і соціальний стан. Місія цього органу –  створення умов для якнайповнішого врахування думок молоді під час розроблення та реалізації державної політики у сферах освіти, праці, соціального становлення та розвитку молодого покоління, налагодження конструктивної взаємодії між Верховної Радою України і молодіжними організаціями. Як цілі визначено такі положення:

· Формування громадської думки як єдиної позиції молоді країни.

Створення інформаційного простору навколо актуальних проблем, а також можливості порушення нових питань, що мають велике соціальне значення для молодої людини.

· Уплив на виховання високодуховної молоді.

На державному рівні коригувати проблему духовного занепаду та деградації молодого покоління. Створювати можливість для розвитку мистецько-культурної сфери та формування високих естетичних і етичних запитів кожної людини. Як результат – моральне здоров’я населення.

· Створення атмосфери прозорості й реалістичності влади.

Надання молоді можливості брати участь у важливих державних процесах збільшить довіру громадян до органів законодавчої та виконавчої влади. Водночас молоді люди, отримавши частину повноважень, вчитимуться відповідати за власні позицію та дії. 

Для здійснення місії необхідно забезпечити передусім реалізацію таких заходів:

– дослідження та розгляд  пропозицій  центральних  і   місцевих   органів виконавчої влади, наукових установ та громадських організацій щодо визначення  пріоритетних  напрямів  соціальної  та матеріальної підтримки молодої людини в Україні;

– проведення незалежного аналітичного дослідження державної  політики та законодавства з  молодіжних питань. На сьогодні офіційно у Верховній Раді нинішнього скликання зареєстровано шість законопроектів стосовно молоді;

– вивчення світового досвіду з   питань, що належать до компетенції  Молодіжної колегії,  підготовка пропозицій щодо його запровадження в Україні;

– ініціювання моніторингу виконання  відповідних державних  цільових програм,  їхнього впливу на ситуацію і в регіонах, і в країні загалом;

– підготовка щорічних доповідей про поліпшення становища молоді; 

– інформування громадськості про стан  реалізації  державної  молодіжної політики; 

– організація обговорення найважливіших питань за участі народних депутатів, співробітників центральних та місцевих органів влади й представників громадських організацій.

Отже, існування молоді як єдиної соціально активної групи неможливе без участі держави. Розвиток та становлення молоді є можливими лише тоді, коли вона самостійно визначиться і систематично та зважено братиме участь у формуванні власної політики. Йдеться не про одноразову активність чи розподіл посад при високоповноважному органі. Молодіжна колегія при Голові Верховної Ради – це крок до відкритої взаємодії у розв’язанні наболілих проблем для обох сторін. А в результаті – позитивний ефект для всієї держави.

Автор: Марія Кравчук