Подружжя Беленів. Кожна робота з любові

Село Кам’яниця, що на Ужгородщині, де живе і працює у своїх творчих робітнях сімейний тандем Магдалини і Михайла Беленів, розкинулося обабіч тихої ріки Уж, біля сивої фортеці Невицького замку та на схилах підгір’я, звідки починаються масиви Карпатських гір. Звісно, жити й творити в такій мальовничій місцині Ужанської долини Бог велів. Тут благодатна аура самої природи нуртує, спонукає митців постійно створювати щось новітнє, увіковічувати все прекрасне з минулого й сьогодення, на що здатна людська свідомість, аби гідно порозумітися зі споконвічною мудрістю свого народу й бути вірним сакральним продовжувачем його духовних злетів і традицій.

Творча робітня Беленів схожа більше на розкішний музей, аніж на творчу лабораторію. У двоповерховому будинку вмістилася вся розкута розмаїттями духовна велич Магдалини. Колись Михайло сказав дружині: «Я не лицар, але щоб не було морального гріха, по максимуму звільняю тебе від домашніх клопотів, а від мистецтва не звільняю...». Те, як працює Магдалина, хочеться порівняти з ретельністю бджілки. Гортаючи альбоми з її творами, перечитуючи численні журнали, в яких висвітлено її 35-річний творчий шлях, на думку спадає: невже всі ці понад дві тисячі робіт створені тендітними руками, душею, серцем і розумом однієї людини?

Візьмімо кераміку. Магдалина створила не просто новітній напрям, а школу кераміки. Вона образотворчо розкрила глибинну сутність тисячоліть Карпатського краю, зуміла в «архаїчній» кераміці й скульптурі віднайти такий характер творення образів, що на Західній Україні до неї ніхто й не збагнув.

2005 року у виставкових залах Національної спілки художників України в Києві була розгорнута персональна ретроспективна виставка творів закарпатської художниці Магдалини Пуглик-Белень. Вернісажем було представлено всі грані її творчості. Це і кераміка, живопис, акварель, скульптура малих форм, графіка, декоративний і монументальний розпис, гобелени, вишивки.

Ось лише кілька записів у книзі відгуків виставки.

«Вельмишановна Магдалино, відвідав Вашу чудову виставку – вражений розумінням життя. Зачарований Вашими таємницями мистецтва! Хай щастить Вам, дорога Магдалино, в усьому! З повагою, завжди Ваш Василь Бородай. Нових Вам шедеврів, і тримайте Ваші таємниці при собі, а творами радуйте Ваших друзів і добрих людей». (Василь Бородай, академік АМУ).

«Магдалина! Нам очень понравились Ваши работы! Мудрость – нечто, что мы все ищем. Вам удалось запечатлеть, как трудно ее найти!..».                                                                                                                   (Джордж и Дана Бакман, сотрудники Посольства Канады в Украине).

«Дуже вдячний долі, що маю можливість насолоджуватися таким професійним витонченим мистецтвом! Це свято любові! Це несамовито! Це, це, це... Дякую». (Сергій МосковЧенко, дизайнер, художник-монументаліст).

«Вашими очима побачила цей дивосвіт. Спасибі за виставку!». (С. Ватам’Яна, акторка театру).

«Господи! Как велик, глубок и бесконечен мир в душе этой замечательной, удивительной женщины!..». (Елена ДашковицкаЯ, искусствовед, журналист).

«Вельмишановна Магда! Складаю Вам найщирішу подяку за Ваші чудові твори! Дуже давно не бачила нічого подібного за глибиною думки й почуття. Як із генетичної пам’яті, виринають Ваші роботи! Дивишся на них – таке враження, та й відчуття, що й вони заглиблюються в тебе. Воскресають спогади з прадавнього життя далеких предків. Бажаю творчої наснаги». (Олександр Куз’Янц, мистецтвознавець).

З особливою радістю, навіть гордістю хочу сказати: Магдалина своїм обличчям – мудрої і талановитої жінки випромінює все позитивно вистраждане серцем і душею. В її картинах, намальованих олією та аквареллю, – майстерність високого ґатунку! Це класичний підхід і рівень майстерності. Складається враження, що рукою художниці, її пензлем  в акварельних творах водить сам Бог! Тут немає жодного перебільшення. Не можна лукавити ні собі, ні людям, ані Богу! Я і мої друзі відкрили для себе, на великий наш сором, що ми, столичні журналісти, замало знаємо про цю чудову, зразково інтелігентну сім’ю, яка собі скромно мешкає в сільській місцевості. Я особисто в Києві такої талановитої, різнобічно обдарованої сім’ї не знаю! Ряд мистецтвознавців сказали про твори художниці, ніби віддзеркалюючи її душу.

Мабуть, Усевишній розпорядився долею художниці так всеосяжно, що її творчість давно стала зразком того, як потрібно любити й возвеличувати через образотворчість невмирущий геній слов’янського родоводу на Срібній Землі.

Твори Магдалини говорять про художницю-професіонала промовистим возвеличенням краси її народу, глибини й вершини якої пізнати за коротке земне життя хочеться достеменно мудро.

Михайло Белень – особистість філософська, далекоглядна, витончений скульптор-монументаліст і портретист, як у скульптурі, так у рисунку й графіці. Історично й академічно підготовлений художник, якого цікавить усе, що стосується духовних світів людства. Рідкісний професіонал у медальєрному мистецтві, науковець, етнограф, афорист і поет. Рідні Карпатські гори вселили в його духовний світ усі витоки сокровенного, народного, біблійно мудрого... Гори його зробили щедрим, правдивим, працьовитим і вдячним Уседержителю за пізнання земного світу та його цивілізацій. Без цих знань не може бути повноцінного художника-філософа.

Тандем подружжя Беленів напрочуд гармонійний, здається, в усьому. «Будь-які труднощі – це данина часу, і того, що запрограмовано долею Неба, ніхто не оминув», – каже Михайло. Скажу відверто: писати про Беленів важко тому, що не знаєш, на чому більше зупинитись. Усе заворожує красою створеного, глибоко вивченого, проаналізованого й самобутнього. Михайло та Магдалина не мають рівних собі на Закарпатті. Це митці, котрим уже сьогодні належать доробки, за якими можна вивчати історію краю й мистецтво народу. Всеохоплюючий відгомін сивої давнини Карпат несе в собі таку вічність думок, які непотрібно придумувати, треба бути митцем від природи, і художник стає даниною цілої епохи образотворення. «М. Белень у пластиці – новатор йому притаманної загадкової філософії  шукача-інтерпретатора, – пише академік АМУ М. Гуйда в статті «Валун карпатської духовності». – Чудовий портретист.