В Європейському суді рішення у справі Фатєєва числиться як невиконане

По коментарі з приводу виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі Анатолія Фатєєва редакція журналу «Віче» звернулася до доктора юридичних наук, професора Володимира БУТКЕВИЧА, котрий щойно завершив каденцію судді від України в цій поважній правозахисній інституції у Страсбурзі:

– Рішення у справі Фатєєва числиться в Європейському суді як невиконане. З цього приводу до Європейського суду з прав людини викликатимуть представника України, щоб з’ясувати всі обставини і довести справу до повного відновлення справедливості.

Під час ухвалення рішення стосовно справи Фатєєва в Європейському суді не виникало жодних проблем, не було жодних окремих думок чи заперечень. Однак рішення не виконано, заявник намагається самотужки добитися його виконання. Держава має відповідати за це.

– Володимире Григоровичу, а якби держава повідомила в Європейський суд, що вона виконала рішення, а насправді – ні?

– Тоді вона відповідала б подвійно: і за обман, і за те, що рішення не виконано. Права цієї людини були порушені й досі не відновлені.

Є принципи Європейського суду: не рішення є остаточним, а відновлення порушених прав. Доти, доки порушених прав не відновлено, вважається, що держава продовжує їх порушувати. Стадія завершення виконання рішення – це цілковите поновлення порушених прав, а не саме рішення.

Можливо, держава сподівається, що через велику кількість справ, котрі перебувають на розгляді в Європейському суді, заявник не звернеться вдруге до цієї інституції і суд упустить з виду цю ситуацію, виконання рішення так і «зависне».

Є проблема вітчизняних фахівців, а також проблема ставлення держави до нашої людини. Утім, я не хотів би казати «держава», бо це не держава, а наші вищі посадовці. Вони завтра йдуть з посади й плачуться, що до них  погано ставляться. Шановні, ви ж заклали по кілька своїх цеглин у цей будинок негативного ставлення  до права, до людини.

Ми «влетіли» туди дуже рано.

– А правда, що вже йдеться про те, щоб відкрити десь у Східній Європі філіал Європейського суду, аби там розглядати шалений масив справ стосовно України й інших пострадянських  держав?

– Цього не буде. Могли б зробити інакше, якби Україна забажала. Могли б відкрити представництва, котрі допомагають людям кваліфіковано готувати справи до Європейського суду. У Російській Федерації працюють такі представництва. Справи добре підготовлені, не забирають багато часу в самому Європейському суді для підготовки, уточнення, з’ясування. Адже є дуже непрості справи. До речі, справа Фатєєва до таких не належить. Вона проста.

– Однак рішення не виконується. Як держава все-таки може вирішити питання про виконання судових рішень?

– Необхідно, щоб Верховна Рада ухвалила закон про те, що затримка виконання судового рішення є підставою відшкодування на користь людини, позов якої задоволено, але судове рішення не виконується.

Подібна ситуація була в Італії, але пов’язана не з невиконанням судового рішення, а з тривалістю розгляду. Деякі справи розглядалися протягом 15 років. І  коли з одного міста надійшло майже 300 заяв про затягування розгляду (уявіть, курортне місто, суддям треба відпочивати, а до них позивачі товпляться, звертаючись зі своїми справами), було ухвалено закон  про відшкодування (закон пінто): якщо в такий-то час справа судом не розглядається, людина має право на таке-то відшкодування, національні суди приймають відповідні рішення, і людям віддають ці кошти.

У нас же ситуація інша. Нас не цікавить, що національний суд прийняв рішення на користь громадянина, а цікавить, щоб воно було виконане. І тому є запис у нашому рішенні, що виконанням є не саме судове рішення, а реальне відшкодування завданих моральних і матеріальних збитків і відновлення справедливості, тобто порушених прав. Тому стосовно України також рекомендуватимуть ухвалити внесення змін до нашого законодавства щодо відповідальності за невиконання рішення. Бо такого не може бути, щоб люди бігали із судовим рішенням і не могли дочекатися від держави його виконання.