передплата Українською | In English

№4, лютий 2009

Бюджет – як сито

Поділитися:

Державний бюджет 2009 року називають найпроблемнішим за останнє десятиріччя. Експерти знайшли в ньому безліч спірних статей, через що частину доходів вважають віртуальними, наполягають на негайному доопрацюванні головного кошторису країни. Найскладніше, вочевидь, буде органам місцевого самоврядування, відповідальним за ситуацію в регіонах.

Консолідовані місцеві бюджети складаються з двох кошиків. Кошти в перший надходять із державного бюджету, їх витрачають на фінансування чотирьох базових галузей: охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, культури і спорту. Власні кошти органів місцевого самоврядування акумулюються в другому кошику. Ці гроші мають іти на благоустрій міста, закупівлю нового транспорту, освітлення вулиць, ремонт доріг, оплату за користування міською владою комунальними послугами тощо.

– Нинішнього року у структурі видатків із першого кошика зарплата працівників перевищує 80 відсотків. 2008 року цей показник становив 72 відсотки. Тобто грошей, що залишаться, не вистачить на сплату за опалення бюджетних закладів, не кажучи вже про придбання ліків чи шкільного обладнання, – розповідає про особливості цьогорічного формування першого кошика міських бюджетів виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав ПІТЦИК.

З наповненням другого кошика ще складніше, оскільки й досі триває зміна законодавства, за яким він формуватиметься. Загалом по країні зібрати до другого кошика заплановано близько 10 млрд. гривень.

– Ця цифра «дута», бо розрахована за показниками 2008 року. Найбільше ми збирали 5,5 млрд. гривень. Однак нинішнього року годі сподіватися на такі надходження, адже спад в економіці дедалі збільшується. А основний дохід місцевих бюджетів формується за рахунок податку на прибуток громадян. Та люди втрачають роботу, підприємства закриваються. Тож на місцеву владу очікують аж ніяк не найкращі часи, – розводить руками М. Пітцик.

За його словами, не уникнути кадрових скорочень в апаратах міських рад, розглядається пропозиція про перехід на неповний робочий день, як це робиться на виробництві. Дещо оздоровити фінансову ситуацію на місцях можна, підвищивши ставки торгового збору, хоча це й збурює хвилю невдоволення з боку приватних підприємців. Мало надії на швидке запровадження податку на нерухомість. «Якщо Верховна Рада й ухвалить цей закон, потрібно щонайменше рік, щоб підготуватися до його справляння», – зазначає М. Пітцик.

Проблема не лише в тому, щоб наповнити другий кошик, а й у тому, щоб спромогтися реально розпоряджатися коштами з нього. Оскільки держава хронічно недофінансовує видатки з першого кошика, місцева влада змушена покривати їх за рахунок власних коштів. Левову частку витрат поглинає опалення бюджетних закладів – відмовитися від їх фінансування означає заморозити лікарні, школи, дитсадки. Тож на покриття запланованого дефіциту першого кошика в сумі 10 млрд. грн. органам місцевої влади доведеться спрямувати всі свої доходи. Та ще й позичити.

– Труднощі, зокрема й з виплатою заробітної плати бюджетникам, почнуться десь із середини року, – прогнозує директор департаменту місцевого самоврядування та адміністративно-територіального реформування Мінрегіонбуду України Юрій ГАНУЩАК. – Прихований дефіцит держбюджету близько 20 млрд. гривень треба чимось закривати. І це тоді, коли ще не обчислено витрати на енергоносії. Тому ведеться активна робота над законопроектами антикризового пакета, які забезпечать додаткові надходження, виведуть із «тіні» деякі види комерційної діяльності.

Відповідно до держбюджету-2009 інвестиції у вітчизняні шахти мають становити 6 млрд. гривень. Якщо порівняти цю суму із 5,5 млрд. гривень, які торік удалося зібрати до другого кошика, то виходить, що на розвиток усіх населених пунктів України витрачається менше, ніж на реконструкцію однієї галузі господарства. І проблема тут не в завищених показниках для шахтарів, а в занижених – для органів місцевого самоврядування. Адже реальні надходження до другого кошика становлять 4–5 відсотків від консолідованого місцевого бюджету – їх вистачає лише на усунення аварійних ситуацій. Наприклад, у Польщі на другий кошик припадає 40 відсотків місцевого бюджету, у Данії – 80.

– Аби люди відчули поліпшення на місцях, другий кошик має становити щонайменше 30 відсотків від місцевого консолідованого бюджету, – вважає виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав Пітцик. – Ми ставимо завдання домогтися саме такого співвідношення витрат державного та місцевих бюджетів. Вивчивши досвід зарубіжних країн, наші фахівці розробили низку пропозицій, покликаних нівелювати дисбаланс між першим та другим кошиком.

Про особливості формування місцевих бюджетів кореспондентові «Віча» розповіли мери кількох міст України.

Вінницький міський голова Володимир ГРОЙСМАН:

– Нинішня система взаємозв’язку державного й місцевого бюджету не забезпечує потреб розвитку територій. Наразі ми, як і завжди, потерпаємо від нестачі ресурсів. Хоча регіони й заробляють гроші, майже всі вони спрямовуються до центрального бюджету.

За оцінками Асоціації міст України, щороку з державного бюджету на суму від 6 до 10 млрд. гривень недофінансовується виконання повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування. Ще гірше з реалізацією власних повноважень: ми фактично не маємо фінансової бази, яка давала б нам змогу забезпечувати повноцінну життєдіяльність міста. А йдеться про реконструкцію, модернізацію, енергозбереження, дороги, лікарні, школи, житлове й ліфтове господарство тощо.

Я вважаю принципово важливим для держави реформувати місцеве самоврядування, розширивши його повноваження, зміцнивши фінансову базу. Таким шляхом пішла, наприклад, Польща, де місцеві громади сьогодні є самодостатніми й фінансово забезпеченими, а тому здатні вирішувати питання, що впливають на якість життя людей.

У Вінниці місцевий консолідований бюджет порівняно з минулим роком зріс загалом на 5 відсотків, але з огляду на інфляційні процеси цього недостатньо для покриття реальних витрат.

Житомирський міський голова Віра ШелудЧенко:

– Виконання органами місцевої влади делегованих повноважень фінансується з держбюджету традиційно не в повному обсязі. Кошти, що мають нам надійти, не покривають видатків навіть на зарплату та енергоносії. Тому нинішнього року, як і всі попередні, для цієї мети змушені додатково передбачати кошти в місцевому бюджеті. У зв’язку зі скупим фінансуванням жодних надбавок, преміальних не плануємо – будуть лише обов’язкові виплати із заробітної плати.

Хоча місцевий бюджет у Житомирі дещо збільшився порівняно з 2008 роком, однак за фактичним виконанням він, звісно, буде менший. Обчисливши реальні надходження 2009 року, ми значно зменшили видатки на реконструкцію, ремонти тощо. На жаль, на потреби ЖКГ з держбюджету місто не отримало жодної копійки, як і на енергозбереження. А контрольні цифри, надані нам Мінфіном, дуже «роздуті». Тому часто ми приймали свої показники, менші за контрольні.

Торік бюджет у Житомирі було виконано на 100 відсотків. Окрім цього, за рахунок власних надходжень ми додатково планували виконати ще чимало робіт. Однак у четвертому кварталі зіткнулися з недофінансуванням свого розширеного бюджету.

Черкаський міський голова Сергій ОДАРИЧ:

– Показники Мінфіну на 2009 рік жахливі. Видатки на заробітну плату черкаським освітянам та медикам закладено лише на 9 місяців, не кажучи вже про кошти на утримання шкіл і лікарень. Сфера культури забезпечена на 7 місяців, фізкультури та спорту – на два! Крім того, Мінфін прогнозує, що для фінансування делегованих державою повноважень місто отримає 300 млн. гривень доходу, однак Державна податкова адміністрація передбачає надходження в сумі не більш як 265 млн. Тобто місто матиме додатковий дефіцит близько 35 млн. гривень, який не зможе перекрити власними коштами.

Якщо раніше ми могли збільшити надходження за рахунок здавання в оренду землі та комунального майна, то сьогодні частина підприємств уже має заборгованість з орендної плати, і ця тенденція зростає. Чимало наймачів відмовляється від договорів оренди – на деяких підприємствах скорочують кількість працівників, деякі закриваються. Нині близько 20 відсотків комунального майна не здається в оренду, хоча ще два роки тому на кожен об’єкт стояла черга.

Вважаю, що уряд має планувати серйозні зміни до держбюджету. У нинішній складній ситуації держава мусила б зайняти принципову позицію й максимально «зрізати» необдумані соціальні виплати, що є непосильним тягарем. Наприклад, пільговий проїзд у транспорті, який тягне за собою величезні видатки: тільки в Черкасах щороку на це витрачається близько 10–12 млн. гривень. Вивільнені кошти доречно було б спрямувати в соціально важливі галузі, на заробітну плату освітян чи лікарів. І так переглянути реєстр усіх пільг, скоротивши їх принаймні на цей кризовий рік.

Ми шукаємо можливості залучити в Черкаси додаткові кошти. Так, цього року місто планує освоїти близько 30–35 млн. гривень, наданих ЄБРР на реалізацію програми з енергозбереження. У такий спосіб створимо робочі місця, дамо заробіток черкащанам. Крім того, більшу частину дорожнього фонду хочемо спрямувати на реконструкцію тротуарів, облаштування пішохідних переходів тощо. Такі роботи потребують великої кількості працівників, до того ж не надто високої кваліфікації. Тому залучатимемо людей, які тимчасово втратили роботу на період кризи – хай і невеликий, але все-таки заробіток вони принесуть у свої сім’ї, попрацювавши на громадських роботах, що фінансуватимуться з міського бюджету.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

«Оцінювальная мафія» збирає гроші для просування законопроекту № 2047 Вчора, 14 жовтня

Могеріні назвала задовільними плани Києва щодо Донбасу і реформ Вчора, 14 жовтня

У Жеваго заявили, що жодних "юридичних повідомлень" він не отримував Вчора, 14 жовтня

Новини 11 жовтня: про іноземців на ринку землі, нову посаду Вітренка, тіньову економіку 12 жовтня

Зеленський підписав один з ключових законів для "промислового безвізу" з ЄС 11 жовтня

ЄС обговорить відповідь на дії Туреччини в Сирії, можливі санкції 11 жовтня

Розкрадання мільйонів з "Укрзалізниці": Суд заарештував майно екс-депутата Іщенка 11 жовтня

Прем’єри Ірландії і Британії заявили про позитив щодо Brexit: угода можлива до 31 жовтня 11 жовтня

Фаріон: Українці програють через те, що постійно орієнтуються на чужинця 11 жовтня

Болгарія підписала угоду з Грецією для скорочення повної газової залежності від РФ 10 жовтня