передплата Українською | In English

№1, січень 2009

Із Тернополя на практику до ПарижаІз Тернополя на практику до Парижа

Поділитися:

постійно їздять стажуватися студенти й науковці Тернопільського державного технічного університету

Найбільшим і єдиним серед вузів в області, що готує інженерні кадри для Західного регіону, є Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя. Цей заклад є повноправним членом Європейської асоціації університетів — організації, що об’єднує понад 600 університетів, а також представницьким органом вищих навчальних закладів у Європі. Як член асоціації Тернопільський державний технічний університет бере активну участь у виконанні одного з головних її завдань — створення європейського простору вищої освіти, в якому студенти, науковці зможуть реалізувати власні наміри та ідеї на основі загальноприйнятих європейських освітніх норм.
Про переваги й особливості цього вищого освітнього закладу наша розмова з ректором Тернопільського державного технічного університету, професором Петром ЯснІЄм:

– Наш вуз створено з метою підготовки інженерних кадрів для регіону, що охоплює, крім Тернопільської області, прилеглі райони Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької,  Івано-Франківської, частково Закарпатської та Львівської областей. Заснований у 1960 році як філія Львівського політехнічного інституту, нині університет став вищим закладом освіти ІV рівня акредитації технічного профілю, а за рейтингом, який проводить лабораторія ЮНЕСКО серед 200 вузів України, посів 27-ме місце і 9-те — серед вищих технічних закладів.

— Отож, звичайні сільські хлопці та дівчата, які ще вчора пасли корів, доглядали за господарством, мають усі шанси, ставши студентами університету, здобути якісну вищу освіту в галузі комп’ютерних технологій та інженерії на рівні європейської. Очевидно, для цього тут є потужна матеріально-технічна й наукова база?

— Для вступників в університеті діє довузівська підготовка. І навіть 2008 року, коли умовами й правилами вступу не було передбачено пільг для випускників підготовчих відділень, ми мали великий набір на факультет довузівської підготовки. Значна кількість випускників наших відокремлених структурних підрозділів — Тернопільського технічного, Гусятинського та Зборівського коледжів, вступають до нашого закладу за скороченими термінами навчання. Поточного навчального року конкурсний набір в  університет ми провели за рейтингом балів сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти. Нині у нас навчається 10 тисяч студентів на 9 факультетах: довузівської підготовки; комп’ютерних технологій; електромеханічному; електронних апаратів і комп’ютерних систем; контрольно-вимірювальних та радіокомп’ютерних систем; механіко-технологічному; управління й бізнесу у виробництві; економіки і підприємницької діяльності; переробних і харчових виробництв. Понад 400 викладачів на 33 кафедрах готують бакалаврів за 17 спеціальностями, а спеціалістів та магістрів — за 20.

За останні десять років наш університет розрісся й розміщується тепер в 11 корпусах. Серед унікального лабораторного й спеціального дослідницького обладнання слід відзначити технологічне устаткування й засоби контролю та діагностики параметрів супутникових антен, комп’ютерну систему ранньої діагностики очних захворювань, електрогідравлічну машину для випробовування матеріалів із керуючим ПК, високотемпературні вакуумні установки для нанесення покриттів та спікання твердих сплавів. Маємо сучасні трансмісійні і сканувальні електронні мікроскопи з керуючим  ПК, які за технічними параметрами єдині в Західному регіоні  України.

В університеті створено Центр інформаційних технологій, що об’єднує регіональну Академію та Інститут підприємництва CISCO, регіональний Центр підготовки сертифікованих фахівців за програмами  Microsoft IT Academy, а також SUN Microsystems, лабораторію фірми Schnaider-Electric та сертифікований центр від Віртуального Європейського університету (VUE) для організації дистанційного приймання іспитів. Випускники академії отримують сертифікати міжнародного взірця.

Співпраця з багатьма іноземними компаніями дає можливість безкоштовно або на пільгових засадах одержати програмне й відповідне технологічне забезпечення, на базі якого студенти здобувають знання. Завдяки такій співпраці і належним  науковим лабораторіям спільно з міською владою був розроблений та втілюється проект розміщення цифрових світлофорів  для керування рухом  транспорту, розробляється проект  «Електронне місто». 

— У який спосіб студенти  університету поєднують навчання із сучасним виробництвом?

— Навчальний процес значною мірою інтегрований у виробництво. Низка філій кафедр функціонують безпосередньо на місцевих підприємствах. Наприклад, філії кафедр світлотехніки, енергозбереження й енергетичного менеджменту, систем електроспоживання, менеджменту у виробничій сфері та менеджменту підприємницької діяльності функціонують при акціонерній компанії «Ватра», філія кафедри технології машинобудування — при відкритому акціонерному товаристві «Тернопільський комбайновий завод», філії кафедр приладів і контрольно-вимірювальних систем та радіокомп’ютерних систем — при Тернопільському заводі «Сатурн», філія кафедри біотехнічних і медичних апаратів та систем — при заводі «Оріон» (Тернопіль), філії кафедри обладнання харчових технологій — при відкритих акціонерних товариствах «Галичина», «Опілля» та інших. Наші науковці та студенти активно працюють над дослідницькими проектами в рамках «Університетської програми STMicroelectronics в Україні». Університет має угоди з провідними банками України про стажування наших викладачів і проходження практики студентами, багато наших випускників обіймають провідні посади й очолюють філії банків.

Між університетом і «Ватрою» укладено угоду про надання іменних стипендій. Кращі студенти  отримують від підприємства стипендії у розмірі 600 гривень. Можливість заробити власні кошти  ще в університеті стимулює молодь до навчання. Студенти двох факультетів — переробних і харчових виробництв  та механіко-технологічного щороку проходять виробничу практику на заводі мінеральних вод «Устронянка» у місті Бяла в Польщі. Оскільки наш університет має угоду з мережею «n+i» вищих інженерних шкіл Франції (Париж), то студенти мають змогу стажуватися у цій країні на підприємствах харчової промисловості й агробізнесу. До нас приїздять представники фірм і самі добирають кращих із них. Важливо знати іноземні мови, тож для студентів відкрито спеціальні мовні курси.

Студенти беруть участь у вузівських олімпіадах, національних і міжнародних наукових конференціях, конкурсах, проектах, і переможці отримують не лише грамоти, а й грошові премії або запрошення на роботу у престижну фірму чи  підприємство.  Така творча атмосфера в університеті не дає молоді розслаблятись, а заохочує завжди бути в пошуку, щоб проявити свої здібності.

В університеті створено необхідні умови, аби студенти розвивались як особистості, змістовно відпочивали, займалися спортом. До їхніх послуг спортивно-мистецький центр «Політехніка», де є басейн та ігрові зали для різних видів спорту.

— Який відсоток студентів в університеті іноземці?

— Більш як сто осіб з Африки, Азії та Близького Сходу. Співпрацюємо з індійським університетом «Шобіт»: створили  спільний факультет. Іноземні студенти навчаються на підготовчому відділенні, а також на бакалавраті в Центрі міжнародної освіти, який спеціально відкрито в нашому університеті. Лекції для іноземців наші викладачі читають і українською, і англійською мовами. Центр опікується спільними програмами співробітництва із зарубіжними навчальними закладами — організовує обмін студентами, стажування викладачів за кордоном.

Створено спільний факультет із Душанбинським технологічним університетом, у рамках якого 70 студентів із Таджикистану через рік продовжать навчання у нашому закладі за бакалаврськими програмами. Уклали угоду з чотирма університетами Республіки Чад. Випускники цих вузів навчатимуться в магістратурі й аспірантурі. Ця програма співпраці передбачає також участь наших викладачів у підготовці магістрів і науково-педагогічних кадрів за кордоном.

Тернопільський державний технічний університет є виконавцем  проекту «Запровадження дворівневої системи підготовки фахівців за спеціальністю «інженерна механіка» за програмою «Темпус Тасіс». Він має на меті модернізацію базових документів вищої освіти України з цієї спеціальності, щоб від триступеневої системи підготовки (бакалавр—спеціаліст—магістр), яка діє нині, перейти до дворівневої (бакалавр—магістр). У виконанні проекту беруть участь й інші українські вузи, а також два іноземні технічні університети — Каталонський (Іспанія) та Дрезденський (Німеччина). Ми вивчали досвід цих навчальних закладів.

— Як правило,  можливість здобути якісну освіту і конкурувати  на вітчизняному та закордонному ринках праці  випускникам  вузу забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив. Який відсоток викладачів мають наукові ступені?

— Кожного року у нас захищають 2—3 докторські і 15—17 кандидатських дисертацій. 70 відсотків штатних викладачів — це професори й доценти.

Активізувалася робота із входження університету до європейського освітнього простору. У навчальні плани підготовки магістрів та аспірантів внесено дисципліну «Вища освіта і Болонський процес». До того ж участь наших науковців у міжнародних та вітчизняних конференціях, симпозіумах, семінарах, виставках завжди дає можливість підтримувати належний фаховий рівень.

— Яка ваша мрія як ректора?

— Нещодавно ми підготували пакет документів для секретаріату Президента з надією одержати  статус «національного». Це найближчі наші сподівання.

2008 року  міжнародний  науковий світ відзначав 90-річчя від дня смерті відомого фізика уродженця Тернопільщини Івана Пулюя. Його ім’ям названо університет. Наші науковці переклали його праці, багато зробили для популяризації  вченого  в Україні. Іван Пулюй  долучився до першого перекладу Біблії українською мовою, сам переклав молитвослов мовою свого народу. Але у світі він знаний передусім як учений, котрий стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства — відкриття «Х»-променів, відомих як рентгенівські. Він був не лише великим винахідником, а й великим патріотом, який сказав: «Електротехніка близька моєму серцю, але ще дорожча доля нашого народу». І моя мрія — це щаслива доля наших випускників, щоб вони стали не тільки професіоналами, а й реалізували себе в житті як особистості.

 

Розмову вела
Лариса МАРЧУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата