№1, січень 2009

Уроки минулогоУроки минулого

22 січня — День соборності України

22 січня виповнюється 90 років, як на велелюдному мітингу в Києві урочисто оголосили про злуку Української Народної Республіки та Західної Української Народної Республіки. Цей акт засвідчив споконвічне бажання українців жити в єдиній державі. Відтак здійснилися священні мрії, якими жили й за які вмирали найкращі сини та доньки України. На щастя, політичні розбіжності між Заходом і Сходом тоді не стали на заваді щирому бажанню возз’єднатися.

На час проголошення Акта злуки УНР існувала рівно рік — 22 січня 1918-го Михайло Грушевський з балкона будинку на вулиці Софійській, 20/21 зачитав IV Універсал, котрим утверджувалася самостійність УНР.

ЗУНР, до складу якої входили Галичина, Буковина й Закарпаття, постала в листопаді 1918 року й відразу ж виступила з ініціативою возз’єднатися з Наддніпрянською Україною. Спочатку переговори велися з гетьманом П. Скоропадським, а після зміни влади — з Директорією.

Однак українцям не судилося спільно жити в єдиній державі. Через кілька днів після проголошення злуки Директорія під ударами Червоної армії була змушена залишити Київ; Польща війною пішла на Галичину — ЗУНР проіснувала до липня 1919 року.

За радянських часів будь-які згадування про Злуку заборонялися, а їхніх ініціаторів карали таборами. Лише 1990-го наші сучасники змогли відзначити День соборності: під синьо-жовтими знаменами вони «живим ланцюгом» поєднали Львів і Київ. Символічно, що 2005 року інавгурація Президента України В. Ющенка відбулася у дні святкування соборності.

Нині День злуки відзначають на державному рівні. Серед численних заходів, що пройдуть по всій Україні, — відкриття музею УНР у столичному Будинку вчителя, де в 1917–1919 роках засідала Центральна Рада.

Кореспондент журналу «Віче» попросив доктора історичних наук, професора Руслана ПИРОГА докладніше розповісти про події, на тлі яких відбулася злука УНР та ЗУНР.

— Руслане Яковичу, що все ж таки стало першопричиною об’єднавчих процесів?

— Насамперед це одвічні прагнення двох гілок українського народу, які тривалий час перебували в складі різних імперій — Російської й Австро-Угорської. Процес активізувався восени 1918 року, коли завершилася Перша світова війна та розпалася Австро-Угорщина. Стимулювала ініціативу об’єднання загроза військового вторгнення з боку Польщі, потреба у спільному захисті від агресора.

— Лідери УНР репрезентували переважно партії соціалістичного спрямування, котрі ще не облишили надій порозумітися з московськими більшовиками. У такому контексті виникає запитання: наскільки природнім з політичної точки зору було об’єднання УНР і ЗУНР?

— У поглядах наддністрянських і наддніпрянських лідерів справді були істотні розбіжності. Вони зумовлені різними історичними традиціями, політичною культурою, а відтак і ментальністю. Хоча провід ЗУНР усвідомлював перспективу еволюції В. Винниченка в бік радянської влади, але розвиток воєнно-політичної ситуації на перший план висував все ж нагальну потребу захисту від польської експансії. А ось припустити, що С. Петлюра укладе договір з Ю. Пілсудським за рахунок західноукраїнських земель, навряд чи хтось міг.

— Знаємо, що 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір». На яких умовах об’єднувалися УНР і ЗУНР?

— Цей договір підписали члени Директорії на чолі з В. Винниченком і представники ЗУНР Л. Цегельський і Д. Левицький. Передбачалося, що ЗУНР увійде «з усією територією й населенням як складова частина державної цілости в Українську Народну Республіку». За проголошеним 22 січня 1919 року Актом злуки ЗУНР ставала Західною областю УНР. Виробити механізм реалізації цього документа, на жаль, не вдалося — справу відклали до скликання Українських установчих зборів.

— Лідер ЗУНР Євген Петрушевич беззастережно відмовився від своєї посади, не висунувши жодних умов?

— Є. Петрушевич був уведений до складу Директорії УНР. Водночас залишався Президентом Української Національної Ради (парламенту ЗУНР. — Ред.), а на початку червня 1919 року в умовах кризи йому було передано всю повноту цивільної та військової влади — він отримав офіційний титул диктатора.

— Руслане Яковичу, чому Україна не змогла знайти військових союзників? Невже обов’язково було воювати і з Денікіним, і з Махном, і з Польщею, і з Румунією, і навіть з військами Антанти?

— Проблема вибору союзників стояла перед національними урядами впродовж усього періоду української революції. Молода УНР, рятуючись від більшовицької агресії, запросила до України німецькі й австро-угорські війська (Брестська угода). Гетьманат П. Скоропадського також спирався на цих союзників і впав після їхньої поразки у Першій світовій війні. С. Петлюра вдався до союзу з поляками для повалення радянської влади, заплативши за це надто високу ціну — західноукраїнські землі.

— Відомо, що йшли переговори про приєднання до УНР Кубанського краю. Чи проявлялися об’єднавчі тенденції на інших етнічних українських землях і чому Кубань так і не ввійшла до складу України?

— Українські уряди намагалися проводити соборницьку політику стосовно етнічних українських земель. Ішлося про Холмщину та Підляшшя, Бессарабію і навіть Крим. Щодо Кубані, то найактивніше у цьому напрямі діяв П. Скоропадський: виношувалися плани приєднати ці території, послати туди українські війська. Однак у краї поряд з україноорієнтованими «чорноморцями» були й козаки-«лінійці» — прихильники єдиної та неділимої Росії. Урешті домінування в регіоні денікінської Добровольчої армії вирішило справу не на користь приєднання до України.

— Яке значення має Акт злуки з погляду сьогодення?

— По-перше, це переконлива демонстрація давніх соборницьких устремлінь українців по обидва боки Збручу. По-друге, два національно-державні утворення здійснили офіційну правову фіксацію цих домагань. По-третє, навіть не зреалізований, Акт злуки залишався протягом десятиліть яскравим символом боротьби за Незалежну соборну Україну. І, нарешті, це той історичний досвід, з якого мають діставати уроки сучасні політики.

 

Розмову вів
Юрій ПОТАШНІЙ.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня