Чи бути Ворзелю українським Баден-Баденом?

Селище міського типу Ворзель, що неподалік столиці України, ще донедавна славилося своїми санаторно-курортними оздоровницями. Чимало пацієнтів називали його другим Кисловодськом, дехто навіть стверджував, що це справжній український Баден-Баден.
Нинішнього року селище-курорт відсвяткувало свій 80-річний ювілей. Однак місцеві жителі, перефразовуючи класика вітчизняної поезії, кажуть: «Не той тепер Ворзель й атмосфера не та…»
То ж чи є світло в кінці своєрідного тунелю, які перспективи відродження славнозвісної оздоровниці? На ці та інші запитання відповідає гість редакції — селищний голова Ворзеля
Сергій КУХАРСЬКИЙ:

— Скажу відверто, Ворзель від дня свого утворення перебував в умовах безмежного комфорту — спочатку дачне поселення київської еліти, потім усесоюзна оздоровниця. Курорт розквітав на очах. А тут ударило лихо Чорнобиля, потім розпався Радянський Союз. Незалежній Україні було не до курортів, які не мали істотного значення для держави на той час. Та й ми не були готові до самостійного господарювання: нас дуже довго заколисували та розбещували асигнуваннями з бездонного радянського бюджету, особливою увагою та всілякими пільгами. Взагалі, 1990-ті роки не хочеться навіть згадувати. Оздоровниці почали закриватися одночасно з підприємствами, які до того ними володіли, безцінні лісові масиви ділки розбирали за копійки. Слава Богу, що з часом цей виклик суворої правди життя підштовхнув нас до пошуків шляху відродження курорту. Вважаю, що сьогодні ми подолали етап «зализування ран» і майбутнє Ворзеля бачимо виключно у розвитку курорту. Повірте, це не пусті слова. Нині 12 санаторно-курортних установ, що працюють, мають позитивну динаміку, хоча і вони пережили разом із селищем не найкращі часи, але завдяки стійкості та професіоналізму свого керівництва, витримали усі негаразди і сьогодні активно розвиваються. До речі, 2008 рік став свого роду рубежем — уперше за останнє десятиліття жодна з оздоровниць Ворзеля не простоювала у літній період. Більше того, потужності деяких підприємств навіть не справлялися з надмірною кількістю відпочивальників. Тож тепер можна з певним полегшенням зітхнути.

— Сергію Олексійовичу, останнім часом на державному рівні приділяють більшу увагу розвиткові курортів і туризму в Україні. Чи відчула це громада Ворзеля на конкретних прикладах збереження та розвитку курорту, де традиційно оздоровлюються пацієнти, що страждають на серцево-судинні захворювання?

— Зрозуміло, ми з радістю сприйняли той факт, що держава ухвалила низку законодавчих актів про туризм, курорти. Кабінетом Міністрів затверджено Стратегію розвитку туризму та курортів, орієнтовану на залучення до України туристичних потоків. Справді, скільки можна пасти задніх серед європейських країн, маючи такий потужний природний, рекреаційний та туристичний потенціал? Ми спроможні забезпечити відпочинок на всі смаки. Та потрібно єдине — щоб цей механізм запрацював. Отже, держава забезпечила нас чудовими документами. Їх приємно читати, особливо розділи, що стосуються сприяння курортній сфері на місцях. Тільки практика, на превеликий жаль, підтверджує зворотне. Мені взагалі здається, що про наше існування, крім пересічних громадян, які звертаються до послуг лікарів ворзельських санаторіїв, довіряючи їхньому напрацьованому досвіду, методикам роботи з пацієнтами та лікувальним властивостям напоєного хвойною смолою повітря, яке здатне оздоровити серце і душу, хоч як прикро, забули ті, кому державними повноваженнями доручено контроль та піклування про розвиток курортної сфери.

— Власне, наша сучасність ґрунтується на принципі самовиживання: маєш змогу — господарюй, не маєш — відійди. Та все ж уявімо, що держава згадала про Ворзель...

— Маючи практично на межі зі столицею український Баден-Баден, потрібно зовсім небагато: визнання Ворзеля в статусі курорту державного значення й відповідно надання державних коштів для проведення комплексної реконструкції та сучасної забудови з метою виходу курортної інфраструктури на стовідсотковий рівень рентабельності. Подивімося на цю проблему конструктивно: створюючи на базі Ворзеля сучасний курортний та рекреаційний комплекс, держава вирішує питання й залучення іноземних інвестицій, оскільки сфера відпочинку сьогодні є найпривабливішою і привертає до України туристичні потоки ззовні. Та й у пересічного українця з’являється можливість відпочити по-європейськи, не перетинаючи державного кордону. Це один із можливих напрямів розвитку. Є й інший — на базі курорту Ворзель створити всеукраїнський дитячий оздоровчий табір, що працюватиме цілорічно. В цьому напрямі досвіду нам не запозичати, адже за радянських часів тут працювало близько 40 дитячих таборів та санаторіїв.

Якби хоч одна з концепцій запрацювала  на державному рівні, то й державний гаманець поповнився б, і курорт запрацював би на повну силу.

— Можливо, першим кроком на цьому шляху буде внесення Ворзеля до Державної програми підготовки та проведення фінальної частини Євро-2012?

— Справді, цей факт ми вважаємо першим проривом. Наша громада запропонувала концепцію, що охоплює всі наявні переваги та перспективні можливості селища. Адже сьогодні, як я вже казав, працюють 12 оздоровчих закладів, готельний комплекс європейського рівня, збудовано стадіон, газонне покриття якого у п`ятірці найкращих в Україні, відреставровано історичний центр — будинок графині Уварової (дочки відомого цукрозаводчика та мецената Терещенка), на базі якого заплановано створити краєзнавчий музей. До речі, тільки за ініціативою місцевих прихильників відродження курорту створено проект архітектурного комплексу під робочою назвою «Центр чистого повітря». В стадії проектування та будівництва ще п`ять об`єктів готельного та рекреаційного призначення, зокрема, й фан-зона. І сподіваємося, що підготовка буде вдалою, і всіх заявлених 7000 гостей Ворзель прийме на найвищому рівні.

— Звичайно, дуже хочеться, щоб Ворзель став свого роду українським Баден-Баденом. Але для цього ще треба докласти чимало зусиль, щонайперше вирішити  питання використання землі. Чи не так?

— Влучили в «десятку». Коли вартість сотки землі, що за 25 км від Києва у чистій лісовій зоні, перевищує 10 тисяч доларів, у певного контингенту бізнесменів починається сверблячка в очікуванні максимального прибутку від нескладної оборудки. Ідея якнайшвидше розбагатіти стає нав’язливою, особливо, коли земля придбана чи отримана в оренду практично за безцінь у період хаосу та смути. Не секрет, що прискорене зведення котеджів та швиденький їх розпродаж — найпростіший спосіб поповнення гаманця. Найчастіше ці землі передавалися новому розпорядникові без права зміни цільового призначення, а конкретніше — для рекреаційного використання. Деколи створюється враження, що бізнесмени не вдаються до аналізу майбутнього. Скільки вже набудовано житла, ми стаємо свідками кризових явищ у сфері нерухомості. А от рекреація тільки набирає обертів, проте потребує коштів сьогодні з очікуваним прибутком у майбутньому. Селищна рада давно визначилася: наша мета — зберегти та розвинути курорт, відповідно ми не йдемо на жодні афери з цільовим призначенням. У результаті за високими кам’яними парканами нових власників стоять напівзруйновані корпуси відомих у минулому баз відпочинку. Є й інший сценарій, коли нову забудову вже прийнято до експлуатації як базу відпочинку, медичну установу чи санаторний комплекс, а горе-господар усіма правдами й неправдами розпочинає тиск на  місцеву владу прийняти рішення про зміну цільового призначення закріпленої за ним, скажімо, тригектарної ділянки. Можна навести безліч прикладів перепродажу земельних ділянок, що передані під забудову об`єктів рекреації, разом із підприємством. Часто ситуацію обтяжує й те, що фізична особа чи фірма відомі на всю країну. Тоді ворзельська ділянка перекидається як майно з фірми на фірму, а вимога залишається стандартною — зведення, скажімо,  на рекреаційних 8 гектарах лісового масиву апартаментів для приватного користування. То ж про який тут Баден-Баден можна говорити, коли кожен підгрібає тільки під себе.

Украй турбує мешканців Ворзеля ще одна проблема — це намір Київської обласної ради перепрофілювати нинішню психоневрологічну лікарню № 2 на протитуберкульозну.  Цікаво, чи хтось із членів обласної ради після цього захоче поїхати на кардіологічний курорт Ворзель, щоб підлікувати своє серце? Такий розвиток подій стане для нашого селища другим Чорнобилем і остаточно поставить крапку на курортній перспективі. Дуже сподіваємося, що відоме прислів’я про криницю, з якої колись захочеться напитися чистої води, змусить наших депутатів діяти розважливо й гуманно.

— Бажаємо, щоб боротьба самоврядної громади й надалі була успішною.

— Спасибі на добрім слові.

З гостем вів розмову журналіст
Олесь БАГЛАЙ.