передплата Українською | In English

№23, грудень 2008

Олексій КУЧЕРЕНКО: «Світова фінансова криза врятує вітчизняне ЖКГ»Олексій КУЧЕРЕНКО: «Світова фінансова криза врятує вітчизняне ЖКГ»

Поділитися:

Скільки існує Міністерство (Держкомітет) з питань житлово-комунального господарства України, стільки його керівники говорять про реформу ЖКГ. Не відстає від попередників і нинішній міністр Олексій КУЧЕРЕНКО, який реформуванням галузі займається вже вдруге: 2005 року обіймав посаду голови комітету, а в 2007-му — призначений міністром.

За першої каденції здійснити реформу О. Кучеренку завадили заморозки в Алчевську, що призвели до техногенної катастрофи. Потім, за словами міністра, процес почав гальмувати парламент, котрий не хотів ухвалювати конче необхідних законів.

З мертвої точки реформу українського ЖКГ зрушила, хоч як це дивно, світова фінансова криза. Таку думку на спеціальній прес-конференції висловив О. Кучеренко. Мовляв, у кризовий період найлегше залучити інвестиції до галузі: попит на комунальні послуги завжди стабільний, а тому за будь-яких обставин забезпечує прогнозовані прибутки.

Міністерство з головою поринуло в підготовку чергової реформи. Нічтоже сумняшеся підготували близько 115 нормативно-правових документів, що протягом чотирьох років мали вивести вітчизняне ЖКГ на якісно новий рівень. Коли уряд заходився рятувати Україну від світової кризи, кожне міністерство мусило подати свої пропозиції. Тут житлокомунгоспівцям і стали в пригоді напрацьовані законопроекти для проведення реформи, які назвали антикризовими й скерували до Верховної Ради.

— Тепер, у зв’язку з фінансовою кризою, бачу, що ми маємо не більше двох років для реалізації заходів з реформування галузі. Тому змушені терміново переглядати свої плани, вносити правки, — сказав О. Кучеренко.

Оскільки тарифи на комунальні послуги нині формують виключно органи місцевого самоврядування, і цей процес жодним чином не керується на державному рівні, міністр пропонує запровадити практику економічно обґрунтованого тарифного коридору. Ціновою політикою ЖКГ має зайнятися Національна комісія з регулювання тарифів, котру передбачено створити одним із законопроектів, підготовлених міністерством.

— Треба їх (органи місцевого самоврядування. — Ред.) загнати в тарифний коридор, за межі якого вони не матимуть права виходити. А то зараз ніхто не може змусити місцеву владу виставляти економічно обґрунтовані тарифи. Тому й виникає така величезна різниця між тарифами на одні й ті само послуги в різних містах. Формування тарифів не може бути виключним правом місцевих рад, — вважає міністр.

Аби підштовхнути місцеву владу до активніших дій з розв’язання проблем галузі, О. Кучеренко пропонує «оптимізувати державну підтримку» підприємств ЖКГ.

— Ніколи більше не буде безповоротної підтримки регіонам із держбюджету, незалежно від прізвища прем’єра. Це об’єктивна реальність, до якої слід готуватися. А тим паче в умовах фінансової кризи. Зрозуміло, що держбюджет-2009 буде досить жорстким, бездефіцитним, — підкреслив міністр.

Щоправда, уряд передбачив у проекті бюджету на 2009 рік 7,7 млдр. гривень на субвенції НАК «Нафтогазу», аби той забезпечив помірні тарифи на газ для пільгових категорій споживачів. На переконання О. Кучеренка, ці кошти доцільніше було б використати на запровадження енергоощадних технологій. За його словами, в Україні енергоємність ВВП в 3—4 рази перевищує показники передових країн. Наприклад, у собівартості води 50 відсотків становить вартість електроенергії (світова норма — 15—20%).

Неприємно вражають непродуктивні витрати в ЖКГ. У мережах втрачається 20—25% тепла (в Німеччині — 3—5%), а безпосередньо в будинках — до 50%. Якщо в японських мережах «губиться» 5—7% води, то в Україні — 60%, а в деяких регіонах навіть до 70%.

Відповідно до концепції реформування ЖКГ рятівним колом для галузі має стати зменшення непродуктивних витрат й енергозбереження. Так, зокрема, за умови інвестування в модернізацію котельні можна заощадити 15 відсотків газу. Кожне підприємство мусило б розробити власну інвестиційну програму з енергозбереження. Однак досі відсутні закони, які регламентували б обсяги інвестицій, терміни їх повернення тощо.

Частково проблему енергоносіїв можна розв’язати за рахунок спалювання твердих побутових відходів.

— Накопичуються мільйони тонн сміття, й ніхто не знає, що з ними робити. Замість того, щоб отримувати з відходів енергію, ми отруюємо життя собі та своїм дітям, — бідкається О. Кучеренко.

Міністерство ЖКГ спільно з Національною академією наук України розробило концепцію використання побутових відходів для отримання енергії. Аби підготувати програму належним чином, до Швеції відправили делегацію вивчати передовий досвід.

— Виявляється, спалювання твердих побутових відходів дає 25 відсотків теплозабезпечення Стокгольма. При цьому використовується 12 видів палива, — ділиться з журналістами набутими знаннями зі сфери ефективної утилізації сміття український міністр ЖКГ.

Він обіцяє не відставати від Заходу й незабаром «винести на уряд» аналогічну програму, потім підготувати її «у вигляді держпрограми» й, не зволікаючи, передати «на затвердження до Верховної Ради». Це оптимістичне запевнення, очевидно, слід розуміти так: до реалізації програми насправді дійде не скоро.

А наразі О. Кучеренко радить споживачам для економії власних коштів прозаїчніші речі, наприклад, встановлювати лічильники. Він поінформував журналістів, що за тепло люди переплачують інколи в 10—20 разів!

— Місцевій владі не вигідно, аби в кожній квартирі були лічильники. Навіть у Києві, залежно від послуги, їх мають 20—30 відсотків сімей. Але міська адміністрація не взяла з держбюджету субвенції за минулий рік на цей вид робіт. Тому й змушені кияни платити за споживання аж 360 літрів води на місяць, які нібито використовують за нормативами, — обурюється міністр.

Основою стратегічного плану реформування ЖКГ чиновник назвав вихід підприємств галузі на зовнішні ринки запозичень. Однак для співпраці з міжнародними фінансовими інституціями слід підготувати інвестиційні проекти. А це, за даними О. Кучеренка, здатні зробити лише 5—10 відсотків міськадміністрацій.

— Решта місцевих керівників морально не готові до ефективного господарювання. Вони йдуть за традиційною схемою — у міністра просять гроші, щоб потім витратити їх без будь-якого інвестиційного плану й без будь-якої відповідальності. Такі часи минули — дурних грошей з держбюджету не буде, — наголосив міністр.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата