Закон один

Питання депутатської недоторканності знову відклали в довгу шухляду на невизначений термін, незважаючи на висновок Конституційного Суду № 2-в/2008, яким 17 вересня визнано конституційними зміни до Конституції з цього питання.

Зокрема, суд вважає, що запропонована редакція статті 80 (законопроект № 1375 від 18 січня 2008 року, авторами якого є лідери фракцій «НУ–НС» і БЮТ В’ячеслав і Іван Кириленко) не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини й громадянина та не суперечить вимогам статті 157 Основного Закону. За депутатами залишається право безкарно висловлюватися в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. У всіх інших випадках – під час затримання, арешту, притягнення до кримінальної відповідальності – народним обранцям доведеться задовольнятися рівнем гарантій «пересічних» громадян.

На прес-конференції голова КСУ Андрій СТРИЖАК наголосив:

– Цей висновок не зобов’язує депутатів обмежувати депутатську недоторканність, але дає їм право протягом двох сесій прийняти таке рішення. Зокрема, на одній сесії за цей законопроект повинні проголосувати не менш як 226 депутатів, а на наступній – не менш як 300.

Запитання про прийняття відповідних змін зависло в повітрі: в парламенті саме відбувався урочистий «похорон» коаліції.

Чи ще пам’ятає шановне панство, як у квітні 2000 року 89 відсотків українців проголосували на референдумі за скасування частини 3-ї статті 80 Конституції? А рішення Конституційного Суду № 1-в/2000 від 27 червня 2000 року у справі за зверненням Верховної Ради про надання висновку щодо відповідності проекту закону «Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою» вимогам статей 157 і 158 Конституції? Тоді Суд дійшов висновку, «що зміст поняття «депутатська недоторканність» становить особливий порядок застосування (незастосування) до народного депутата відповідних заходів державного примусу... встановлює додаткові порівняно з особистою недоторканністю людини (стаття 29 Конституції) гарантії недоторканності народного депутата як представника народу з метою створення належних умов для виконання покладених на нього обов’язків та захист від незаконного втручання в депутатську діяльність... Відповідно до результатів всеукраїнського референдуму пропонується виключити частину третю статті 80 Конституції й тим самим обмежити депутатську недоторканність... Зміни, що пропонуються до статті 80 Конституції, стосуються лише спеціального статусу народних депутатів України й не впливають на зміст конституційних прав і свобод людини й громадянина (їх скасування чи обмеження). Тому виключення частини третьої статті 80 Конституції не суперечить статті 157 Конституції. Проте відсутність у Конституції належної чіткості у визначенні змісту депутатської недоторканності на практиці може призвести до неоднозначного розуміння частини першої статті 80 Конституції. Зважаючи на це, до статті 80 Конституції доцільно внести відповідні уточнення».

Час показав, що «народна ініціатива» так і залишилася без належної уваги, а точніше, її просто проігнорували, бо парламентарії всіх скликань так і не спромоглися «уточнити й змінити» статтю 80 Основного Закону.

З другого боку, депутатська недоторканність стала ще одним пунктом для довготривалих спекуляцій. На відміну від вступу до НАТО, визнання УПА чи мовного питання українців завжди єднало ставлення до скасування «касти недоторканних». У механізмі соціальної справедливості це питання – одне з багатьох, але надмірний галас навколо нього наводить на думку про умисне зосередження суспільної уваги на аж ніяк не найголовніших проблемах вітчизняного політикуму...

В’ячеслав КИРИЛЕНКО (голова фракції «НУ-НС»):

– Ми наполягаємо на першочерговому голосуванні законопроекту № 1375, який стосується внесення змін до Конституції про скасування депутатської недоторканності. Жодних формальних перешкод на шляху цього голосування немає, є тільки перешкоди у вигляді небажання голосувати за цей законопроект з боку БЮТ і Партії регіонів.

Конституційний Суд своїм рішенням дає нам можливість уже сьогодні прийняти 300 голосами законопроект у цілому й, нарешті скасувавши депутатську недоторканність, виконати передвиборні обіцянки, продемонструвати виборцям прагнення захищати їхні, а не власні інтереси. Розумію, що почнеться істерика з боку «регіоналів» і Блоку Тимошенко про необхідність скасування недоторканності Президента, суддів і всіх інших. Якщо вони так вважають, то нехай голосують і вносять подання з цього приводу до Конституційного Суду.

Сергій МІЩЕНКО (фракція БЮТ):

– Наша політична сила голосуватиме за скасування депутатських привілеїв. На моє переконання, цілком очевидно, що до цієї проблеми слід підходити системно й скасовувати недоторканність і Президента, і народних депутатів, і суддів. Щоб реально скасувати депутатську недоторканність, потрібно готувати та вносити зміни до Конституції, бо це питання конституційної норми. Треба дочекатися формування дієздатної коаліції, щоб за це могли віддати голоси не менш як 300 депутатів, як того вимагає закон.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ (Блок Литвина):

– Позиція нашої фракції однозначна: необхідно скасувати інститут недоторканності як такий, бо він за своєю суттю суперечить Конституції, яка проголошує рівність усіх перед законом.

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО (фракція Партії регіонів):

– По-перше, у нас є свій законопроект, який не виокремлює Президента, суддів і посадовців. А по-друге, я вважаю заклики «НУ–НС» голим популізмом. Партія регіонів знову пропонуватиме розглянути свій проект закону щодо депутатської недоторканності та ініціюватиме її скасування. Про це йдеться в проекті змін до Конституції. Згідно з текстом документа пропонується також скасувати частину 1 статті 105, якою встановлена недоторканність глави держави.

Лідер комуністів Петро СИМОНЕНКО наполягає на тому, що парламент повинен розглянути питання про зняття недоторканності з Президента, суддів і народних депутатів. «Вважаю, якраз такий крок і буде комплексно вирішувати проблему захисту і державності, і прав та свобод наших громадян», – зазначив він.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО