Бородянка: депутатські плани амбітні, бо надходження до бюджету солідні

У Бородянці з нагоди 85-річчя району подбали й про факт для Книги рекордів Ґіннесса!

Бородянський район — перспективний край Київщини, який протягом останніх десятиріч стрімко розвивається.
Нині це одна з найбільш інвестиційно привабливих зон області, де реалізується чимало великих промислових та соціальних проектів.

Василь Вікторович КОТЕНКО народився в 1961 році на Черкащині. По закінченні Одеського державного університету з 1985 року працював викладачем, заступником директора Бородянського СПТУ-26, а з 1995 — директор Тетерівської загальноосвітньої школи.

З 2000 року — начальник районного відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. У квітні 2006-го обраний головою Бородянської районної ради. Одружений, виховує двох дітей.

Як саме органам місцевого самоврядування вдається досягати помітних зрушень у соціально-економічному розвитку регіону, розповідає голова Бородянської районної ради Василь КОТЕНКО:

— Незважаючи на те, що останні вибори до місцевих рад у 2006 році проводилися за партійними списками, в нашій районній раді презентовано інтереси майже всіх верств населення.  Працівників промислової галузі представляють 17 посланців, сільське господарство має 14 депутатських місць, 5 народних обранців є працівниками освіти та медицини. Мають своїх представників у раді також приватні підприємці та пенсіонери. Переважна більшість депутатського корпусу — це люди з багатим життєвим досвідом та досвідом громадської роботи.

Зазвичай безпосередня робота нашого депутатського корпусу  зосереджена в сімох постійних комісіях. Для координації їхньої діяльності створено президію ради, до складу якої входять голови всіх комісій, керівник ради, його заступник та голова райдержадміністрації. Хід реалізації усіх рішень сесії районної ради контролює  виконавчий апарат, який має у своєму розпорядженні інформаційно-аналітичний відділ, радника з юридичних питань та фахівців з управління майном комунальної власності.

Над питаннями розвитку та вдосконалення роботи місцевого самоврядування працює відповідна постійна комісія. Плідну співпрацю із сільськими та селищними радами районна рада вважає своїм першочерговим завданням. Переконаний, що всі ініціативи  мають виходити саме  від наших виборців. На місцевому рівні проблеми постають гостріше.   

— Василю Вікторовичу, зупиніться, будь ласка, докладніше на вашій взаємодії з територіальними громадами.

— На території району нині зареєстровано 24 територіальні громади: 5 селищних та 19 сільських рад, до яких обрано 435 депутатів. У виконавчих апаратах  органів місцевого самоврядування працює  майже 190  посадових  осіб. Вони здійснюють  від імені своїх виборців функції й повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», які мають на меті стимулювати ініціативу, сприяти розвитку підприємництва, соціальної сфери, політичної активності громадян.

У законодавчих актах закладено також принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами посадових осіб, і обраних прямим голосуванням, і призначених сесіями місцевих рад. З огляду на це розпорядженням голови районної ради для вивчення та узагальнення досвіду роботи сільських, селищних рад у районі було створено спеціальну комісію, затверджено її склад та графік роботи на поточний рік. За графіком уже в лютому вивчено діяльність роботи Дружнянської сільської ради, у травні аналізували роботу Немішаївської селищної  ради, а передовий досвід Луб’янської сільської ради було узагальнено  в липні. На черзі — Качалівська сільська рада.

Як показує практика, така форма роботи є досить ефективною, оскільки і члени комісії, вивчаючи діяльність ради, і жителі територіальних громад  на сільських сходах можуть безпосередньо оцінити роботу свого голови та місцевих депутатів, розв’язати певні проблеми відразу на місці, поставивши запитання не тільки своєму місцевому керівнику, а й членам комісії, у складі якої і голова районної ради, і голова райдержадміністрації, їхні заступники, голови постійних комісій райради та провідні фахівці з різних сфер діяльності.

— На чому концентрує свою увагу депутатський корпус районної ради?

— У повсякденній роботі наша районна рада ставить перед собою кілька пріоритетних завдань. Насамперед прагнемо завершити найближчим часом газифікацію усіх населених пунктів, щоб у кожній оселі незалежно від того, де вона знаходиться, в селищі чи на  хуторі, було блакитне паливо.

Особливу увагу приділяємо добудові  об’єктів, що мають високий ступінь готовності. Це в першу чергу стосується сфери освіти та охорони здоров’я. Очевидним для всіх є той факт, що назріла  потреба  добудови приміщень нової районної лікарні, оснащення її найсучаснішим обладнанням, щоб у такий спосіб підняти престиж місцевої медицини. Щодо шкіл, то вже наступного року, за умови нормального державного фінансування, зможе гостинно відчинити свої двері нова школа в селищі Пісківка.

Важливим питанням, над яким постійно працює районна влада, було й залишається залучення інвестиційних коштів. Ми чудово розуміємо, що для цього потрібно насамперед створювати конкурентне середовище. Тоді, без сумніву, інвестор відповідатиме не лише за своє виробництво, а й за землю, на якій воно розміщене, фінансуватиме соціальні проекти, дбатиме про  довкілля. Та що там гріха таїти, працюючи на постійній, узаконеній основі, буде зацікавлений платити податки за місцем свого перебування, а не за юридичною адресою, як це нерідко нині буває.

Незадіяним на повну потужність у районі є туристичний комплекс. Ми зобов’язані ефективніше використати всі наявні рекреаційні можливості. А тому сьогодні робимо все можливе і навіть інколи, здавалося б, неможливе для розвитку сільського туризму, створюємо виробничу базу для виготовлення сувенірів, розвиваємо готельну та ресторанну індустрію. Гадаю, це буде вигідно як населенню району загалом, так і приватному бізнесу, зокрема, який платитиме податки до місцевого бюджету та створюватиме додаткові робочі місця. Звісно, саме на це націлено й будівництво нових фабрик, заводів з інноваційними технологіями, залучення інвесторів до розбудови соціальної сфери. Бо зароблену на виробництві гривню робітник витратить на товари та послуги на місці, а сплачені податки підуть на підвищення рівня заробітної плати працівникам соціальної сфери.

— Саме соціальна сфера для депутатів місцевого рівня нині особливо болюча, чи не так?

— Візьмімо для прикладу освіту — тут дуже багато нагальних потреб. Це і капітальний ремонт шкіл та дитсадків, водопостачання, заміна парт, які вже відслужили свій вік, облаштування спеціальних навчальних кабінетів.

Чималих коштів потребує для подальшого розвитку й медицина. Передусім — це створення умов для роботи сімейних лікарів та ФАПів, щоб жителям сіл не доводилося за потреби першої допомоги звертатися до районної лікарні. Украй необхідна депутатська опіка також сільським бібліотекам та клубним установам.

Наш район за підсумками першої половини поточного року перевиконав план надходжень до місцевого бюджету. Тож маємо тепер змогу сповна профінансувати розвиток соціальної сфери.

У реалізації своїх амбітних планів у соціально-економічному розвитку велику надію покладаємо на співпрацю з усіма гілками місцевого самоврядування.

— Нещодавно район відсвяткував 85-ту річницю з дня свого утворення. Що запам’яталося людям і вам особисто?

— У селах та селищах, у райцентрі спільними зусиллями депутатського корпусу та районної державної адміністрації були мобілізовані всі резерви для гідного відзначення ювілейної дати. Дбайливо реконструйовано площі, відремонтовано будинки та палаци культури, проведено ремонт доріг, комунікацій, будівель та місць громадського відпочинку.

У день святкування 85-річчя району в селищі Бородянка з ініціативи депутатів відбувся фестиваль вареників, на якому було продемонстровано найбільший  у світі вареник. Цей факт занесено до Української книги рекордів Ґіннесса. На головній площі імені Тараса Шевченка у райцентрі розташувалися намети від кожної сільської та селищної ради, і всі гості мали змогу відсвяткувати ювілей, як то кажуть, відповідно до вмісту своєї кишені.

У підготовці до ювілею району неоціненну допомогу надавали представники обласної влади. Напередодні свята в Бородянці побував  Президент України Віктор Ющенко. Я думаю, це передовсім свідчення того, що нам справді є що показати. В районі завдяки злагодженій роботі представницької та виконавчої влади будуються нові клуби, школи, відкриваються дитячі садки та фельдшерсько-акушерські пункти.

Останнім часом у районі запрацювали такі нові підприємства, як ТОВ «Артель», що потужно розвивається і до наявних додало нову лінію в Бородянці. Це і виробництво «Слобожанської будівельної кераміки», будівлі для якої нині зводяться в Озерах, а також ТОВ «Алюпол», що вироблятиме необхідну продукцію для багатьох галузей народного господарства. А ще ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», яке використовує найсучасніші технології  високого рівня.

Районна рада дбає про соціально-економічний розвиток не лише Бородянки. Нині відкривається реальна перспектива інвестицій у селищах Немішаєве, Клавдієво і Пісківка, а також у таких великих населених пунктах, як Блиставиця, Микуличі, Загальці і навіть забуті колись Богом Козинці, де сьогодні з’явилася реальна можливість відремонтувати школу, водогін, дороги... І так по всьому району.

— Дякуємо за цікаву розповідь, нових вам задумів та їх звершень.

— Спасибі на добрім слові.

Розмову записав
Анатолій ДУПЛЯК.