передплата Українською | In English

№21, листопад 2008

Ті, хто консервує миттєвостіТі, хто консервує миттєвості

Поділитися:

Антиквари збирають минуле в його матеріальних свідченнях, несамовито консервуючи час. Це особлива категорія егоцентристів, які заховалися кожен у своїй мушлі. Великий антикварний салон, одна з найпомітніших подій у вітчизняному культурному просторі, відкрив колекціонерів у дещо іншому ракурсі. Передусім вони далекі від стереотипного уявлення про такого собі відлюдькуватого варіята. Учасники, які експонували в Українському домі рідкісні твори мистецтва, – люди публічні й заможні. Вони таки ризикнули: повиходили з тіні та дали подивитися на свої раритети всім, хто хотів.

На першому поверсі дух перехоплювало від творінь Пікассо, Модільяні, Шагала, Бранкузі… Українці Архипенко та Глущенко повернулися на Батьківщину у власних роботах… Насичена експозиція старовинних ікон XVI–XVIII століть проголошувала істинне торжество безсмертного жанру. Вічне дерево наївної стародавньої скульптури нагадувало про дотепних і винахідливих наших пращурів. На довершення – третій поверх із різними дивами від 40 найпотужніших антикварних салонів та галерей.

Серед тих, хто вийняв безцінну старовину зі своїх сховищ, – Ігор Воронов, Олександр Фельдман, Юрій Цвенгрош, Сергій Тарута, Олександр Прогнімак, Леонід Комський, Віктор Ющенко, Олег Пінчук, Ігор Понамарчук.

Вітчизняні антиквари не перший рік чекають на зміну парадоксального законодавства. Річ у тім, що під час ввезення купленого за кордоном твору держава стягує чверть (за словами колекціонерів, іноді – добру половину) його вартості. Не слід дивуватися, що наш ринок антикваріату, як сумно констатують знавці, за річним обсягом пасе задніх на тлі того ж таки російського. Чимало мистецьких скарбів емігрувало з країни в сумнозвісні 1990-ті. Нині можна збагатити Україну свіжими колекційними вливаннями «з-за бугра», котрі, до того ж, мають звичку рости в ціні. Та писані правила встромляють палиці в колеса особам, які спроможні істотно збільшити масу національного багатства.

---------------

Від першої особи

Наталя ЗАБОЛОТНА,
директор Українського дому, шеф-організатор мистецьких акцій АРТ-Київ,
Великих салонів – скульптурного та антикварного:

– Цей проект передусім мав посприяти формуванню цивілізованого арт-ринку та розвитку його інфраструктури, ознайомити українців із найкращими зразками світового мистецтва. Також Великий антикварний салон дав змогу поглянути на колекціонування як на альтернативний спосіб збереження національного культурного надбання.

...Тривалий час антиквари були закритою спільнотою. Тепер крига скресла, й, гадаю, не в останню чергу завдяки нам. Спілкуватися з колекціонерами непросто. Це переважно відомі політики та бізнесмени. Упродовж трьох років Український дім проводив акції із залученням приватних колекцій. Напочатку антикварів доводилося всіляко переконувати. Нині розмовляти з ними вже легше. Ці персони почали ставитися до нас тепліше, адже відчули неабияку увагу преси, велику вдячність відвідувачів. Це підштовхує виставлятись активніше. Зрештою, такі унікальні твори люди мають бачити.

...Великий антикварний салон пройшов більш ніж вдало. Свідчення цього – наполегливе бажання колекціонерів проводити такі салони двічі на рік.

...Проект запам’ятається тим, що ми представили перші, та ще в такому обсязі, паризьку школу. Одразу декілька колекцій задіяли. Зокрема, резонансні експонати із зібрання Ігоря Воронова: на минулому скульптурному салоні він виставив твори Родена, тепер – Пікассо, Модільяні, Бранкузі… Гідно та якісно представлено старовинну ікону. Досить душевною є експозиція народної дерев'яної скульптури.

…Дехто з господарів салонів та галерей нарікав на невідповідну події адресну аудиторію. Мовляв, сюди приходили багато людей, які не є купівельно спроможними. Але ми звикли робити свято для всіх. І пишаємось, що цей салон відвідало понад 70 тисяч осіб.

…Країна могла б бути багатшою. А наші гості – бачити ще більше. Проте колекціонери часто змушені залишати нові придбання за кордоном. Антиквари чекають, що законодавство зміниться на їхню користь й вони зможуть привезти на Батьківщину світові шедеври. Зокрема, й українських митців. Мені здається, в приватних колекціях українців визначних експонатів навіть більше, ніж у музейних фондах. Принаймні не менше. Тому цих особистостей треба берегти, слід заохочувати придбання та привезення ними творів мистецтва.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

"Укрнафта" за минулий рік отримала чистий прибуток у 4,3 мільярда Сьогодні, 17 квітня

Росія пригрозила депортувати 150 тисяч нелегальних мігрантів з України Вчора, 16 квітня

Новини 16 квітня: продаж Приватбанку, акції Tesla та Facebook на українській біржі Вчора, 16 квітня

Зеленський розповів про підсумки переговорів із Макроном та Меркель Вчора, 16 квітня

ЄС аналізує ситуацію з обмеженням Росією свободи судноплавства біля Криму Вчора, 16 квітня

Прокуратура і фіскали проводять 85 обшуків в учасників конвертцентрів Вчора, 16 квітня

Кличко розповів, коли киянам почнуть відключати гарячу воду Вчора, 16 квітня

Зеленський перед візитом в Париж просить ЄС і НАТО "узаконити шлюб" з Україною Вчора, 16 квітня

РНБО запровадить другий пакет санкцій проти контрабандистів – Зеленський 15 квітня

Глава МЗС Литви застеріг РФ від перетину "червоних ліній": наслідки будуть неуникні 15 квітня