Патово-матовий вересень і перехідний період «бабиного літа»

«Політичний пат, у якому ми знаходимося протягом тривалого часу, може перейти в політичний мат», — такий розвиток ситуації прогнозував Голова парламенту Арсеній Яценюк, коли розвал коаліції демократичних сил став реальністю й стартував відлік часу до поновлення її життєздатності, сформування нової або оголошення дострокових виборів.

Увесь вересень соратники сварилися, не добираючи слів. Це було сильно, страшно й боляче. Увесь процес називався обстоюванням інтересів України, боротьбою справжніх патріотів за державу та національні цінності. Хоча сесійна зала працювала, як годинник, конституційною більшістю приймала закони, долала вето Президента, політичний мат ставав дедалі реальнішим. Передчуваючи це, заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко висловив припущення, що за умови її ефективної роботи Президент має лише право, а не зобов’язаний розпустити Верховну Раду, виконавши при цьому припис Конституції стосовно консультацій із керівництвом парламенту та депутатських фракцій. А працювала таки ефективно, бо, за словами Миколи Томенка, лише за вісім пленарних засідань з 2 по 19 вересня прийнято 172 постанови, Регламент Верховної Ради, 15 ратифікаційних законів, 21 закон у цілому, 14 — в першому читанні, подолано три вето Президента. Однак глава держави їх не підписав. Не підписав і Голова парламенту, бо переконаний у їхній неконституційності.

Одне слово, тривала війна без правил. Мало хто вірив, що вона може завершитися миром «демократів». На тлі ультиматумів «Нашої України» до БЮТ, а також закликів «білосердечних» до «вихідців» із коаліції повернутися, спалювання мостів і з боку Президента, і з боку уряду, синхронного голосування «нової більшості» й готовності «регіоналів» утримуватися від гострої критики прем’єра, мат уже витав над парламентаризмом. Та 1 жовтня Юлія Тимошенко заявила, що її політична сила готова до прийняття ультиматумів. І наступного ж дня, після проблемного — чартерним рейсом — відбуття голови українського уряду до Москви на газонафтові переговори з прем’єром Росії, ця готовність була продемонстрована. Не порушили чистоти експерименту й «Наша Україна — Народна самооборона» 70, а то й 71 голосом.

Так 2 жовтня спільним голосуванням народних депутатів України з Блоку Юлії Тимошенко та блоку «Наша Україна — Народна самооборона» і без присутності призначених від Президента доповідачів було поховано кілька ключових раніше прийнятих законів і тих, що вже пройшли процедуру подолання вето.

Президент не повірив, що мир оселиться в коаліційному домі та йому не зірве дах. Назвав кроки БЮТ політичним авантюризмом, запідозрив у тому, що похована низка законів може воскреснути будь-якої миті. Проте театр бойових дій у парламенті було переведено з режиму пленарних засідань у сесійній залі до консультацій із приводу подальшого формування порядку денного  та створення «старої нової коаліції».

Закриваючи засідання до вівторка, 7 жовтня, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, як завжди, влучно прокоментував ситуацію: «Я, як капітан корабля, і не «Титаника», не тікаю. Робитиму все для того, щоб корабель парламентаризму йшов правильним курсом». А ще Арсеній Петрович дав зрозуміти, що, можливо, Президент і справді не скористається правом розпуску парламенту. Та він попередив: будь-якої коаліції чекає до вівторка, 8 жовтня.

Але в українському політикумі все таке швидкоплинне, як «бабине літо» в природі. А прозорою чи матовою буде зима, ніхто достеменно не скаже. Може, хоч теплою? З огляду на підписаний прем’єрами України та Росії меморандум про газонафтові взаємовигідні відносини. Звісно, якщо вони також не одержать тавро зрадницьких. І все знову не обернеться на патово-матове протистояння вже на чергових позачергових перегонах. Бо, здається, саме в ньому, а не в рутинному законодавчому, нормотворчому процесі політики  почуваються справді великими, а чиновники справді значущими. Уся надія на державних діячів.

Автор: Вікторія СВІТЛАНОВА