передплата Українською | In English

№10, травень 2005

Поспішайте творити добро

Поділитися:

Останнім часом, особливо після торішніх президентських виборів, після всенародного Майдану, ми багато чого навчилися, зрозуміли і зробили. Відбулася своєрідна переоцінка цінностей, чіткішим стало усвідомлення того, що успіх у будь-якій справі чи не найбільшою мірою залежить від громадянської позиції й активної участі в ній людей.




Загальний обсяг промислової продукції порівняно з минулим роком зріс на 17,7 відсотка, всього ж реалізовано її на 5,5 млрд. грн. Традиційно однією з найвищих в Україні є у нас урожайність зернових і цукрових буряків. Валове виробництво зернових становить понад 2 млн. тонн. За вісім місяців вироблено майже 140 тис. тонн м'яса, 950 млн. шт. яєць. Більше стало доріг із твердим покриттям, газифікованих сіл (на 21,6 відсотка), зросли обсяги пасажирських перевезень.

Помаранчева революція глибше розкрила потенціал народу, ще раз підтвердила відому істину, що він таки велика сила й рано чи пізно змушений про себе заявити. Тож нині на всіх поверхах влади працювати стало і складніше, і цікавіше. Хоча, відверто кажучи, запитань сьогодні в кожного з нас більше, ніж відповідей. Урешті-решт усе це спонукає серйозніше думати, зіставляти, шукати найефективніші шляхи розв'язання проблем і в Україні загалом, і в кожному регіоні. Адже наше завдання, як наголосив на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, – створити в Україні робочу атмосферу, покінчити зі старою національною традицією запізнюватися з життєво важливими кроками, оскільки ми платимо надто дорогу ціну за наші постійні історичні запізнення.

Тому до представницьких органів влади, територіальних громад сьогодні прикута значна увага. Зважаючи на те, що від організованості в роботі рад усіх рівнів залежить розвиток сіл, селищ, міст області, ми спільно з виконавчою владою й спрямували свої зусилля на суттєві зрушення в економіці, створення умов для розв'язання всього комплексу соціальних проблем, поліпшення життєвого рівня населення.

Скажімо, аналіз виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку області свідчить, що загалом нам удалося стабілізувати обстановку, добитися істотних зрушень за окремими напрямами, закласти підвалини для подальшого поступу.

Зміцнено також позиції області на вітчизняному і світовому ринках. Нині зовнішньоекономічну діяльність суб'єкти господарювання здійснюють із 120 країнами світу. Оборот зовнішньої торгівлі порівняно з минулим роком збільшився на 34,4 відсотка. На сьогодні обсяги експорту й імпорту відповідно становлять 266 і 796 млн. дол.

Є позитивні зрушення в економіці – є, отже, можливість розв'язувати соціальні та гуманітарні проблеми регіону, підвищувати життєвий рівень населення. Середньомісячна заробітна плата нині – 745 гривень. Збільшуються надходження податків і зборів до обласного й місцевих бюджетів. Удалося стабілізувати ситуацію на ринку праці. Кількість осіб, не зайнятих трудовою діяльністю, порівняно з минулим роком зменшилася на 13,7 відсотка. Додатково створено понад 20 тис. робочих місць.

Звичайно, в усі здобутки області вкладено чималу частку праці всього депутатського корпусу Київщини (а це ні мало ні багато – майже 12800 депутатів). Саме тому одним із найважливіших питань у роботі ради є організація їх діяльності. У ній, без перебільшення, серцевина функціонування ради як представницького органу, її зв'язку з виборцями, населенням, трудовими колективами і громадськими організаціями.

Винаходити велосипед у цій сфері не доводиться. Зв'язок із виборцями традиційно здійснюється через систематичний прийом громадян на території округів. Характерно, що органи місцевого самоврядування області активно сприяють депутатам в організації таких прийомів та звітувань перед виборцями.

Депутатським корпусом спільно з органами виконавчої влади підготовлено великий перелік об'єктів, видатки на будівництво яких нині здійснюються. Передбачено також реконструкцію медамбулаторій лікарень, відділень швидкої допомоги центральних районних лікарень, шкіл, опалювальних систем, краєзнавчих музеїв, тепломереж, покрівель жилих будинків, приміщень дитячих будинків. Значний акцент зроблено на будівництво шкіл, будинків культури, міні-котелень, газопроводів, меморіалів, житла, спорткомплексів, поліклінік, терапевтичного корпусу дитячої лікарні і, звичайно, продовження газифікації населених пунктів.

Високорезультативними є також щорічні звіти перед виборцями депутатів місцевих рад про свою роботу. Та й не лише щорічні. Скажімо, громадська активність, компетентність багатьох депутатів Бориспільського, Броварського районів і без цього в усіх на виду й дістала позитивний відгук виборців.

Значні зусилля органи місцевого самоврядування області спрямовують на розвиток соціальної сфери села, поліпшення життєвого рівня населення. При цьому домінуючим є пошук шляхів зменшення кризових явищ перехідного періоду. Цікавий досвід щодо цього напрацьовано в Макарівському районі, де створено сільський сервісний центр для сприяння комплексному розвитку. Центр працює у формі кооперативу й надає населенню різні послуги, насамперед транспортні, у закупівлі і продажу сільськогосподарської продукції, допомагає громадянам у придбанні молодняку худоби і птиці, сортового насіння, розсади овочевих культур, саджанців дерев.

Сільські жителі навіть звертаються у кооператив по поради, консультації та послуги, що виходять за межі його діяльності, і отримують там кваліфіковану допомогу. Досвід створення та розвитку дорадчих служб свідчить: така діяльність – один із найважливіших інструментів сприяння розвитку ринкових відносин в аграрній сфері.

Останнім часом районні, сільські, селищні ради посилили увагу до питань самоорганізації населення, розглядаючи їх як один із важливих шляхів розвитку демократичних засад, розв'язання місцевих проблем. А практику роботи Фастівської міської ради щодо підтримки діяльності комітетів самоорганізації населення навіть поширено в області й Україні.

Заслуговує на увагу досвід роботи з питань соціально-економічного розвитку території, зокрема земельних, газифікації населених пунктів, забезпечення роботи клубних установ у Кагарлицькому районі, у Броварському, Бориспільському та Переяслав-Хмельницькому – щодо взаємодії органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, в Білоцерківському та Ставищенському – щодо організації проведення навчань з сільськими, селищними головами, секретарями сільських, селищних рад.

Добре налагоджена робота з питань забезпечення соціального захисту громадян, передусім інвалідів, пенсіонерів, інших соціально незахищених верств населення, в Яготинському, Іванківському, Макарівському районах. Є цікаві приклади організації роботи з благоустрою населених пунктів у Бородянському районі.

Нашою особливою турботою стали обласні програми, серед яких 28, безперечно, перебувають під контролем комісії, що опікується питаннями охорони здоров'я. Та оскільки нині дедалі більше діяльність рад зміщується в бік наближення до людини, в липні цього року затверджено обласну комплексну програму "Турбота" та програму соціального захисту ветеранів. Їх мета – посилення соціальних гарантій захисту ветеранів війни і праці, забезпечення їх засобами реабілітації, поліпшення санаторно-курортного лікування, збільшення компенсаційних виплат, поліпшення вирішення невідкладних питань організаційно-правового та інформаційного забезпечення, матеріального, медичного, соціально-побутового, культурного обслуговування малозабезпечених жителів області.

Перебігом виконання програм часто цікавляться і надають допомогу в їх реалізації постійні комісії з питань охорони здоров'я, освіти, культури, засобів масової інформації, молоді, спорту, соціального захисту населення. Наприклад, постійна комісія з питань соціально-економічного та культурного розвитку (голова В. Гламазда) своїм завданням визначила забезпечення реалізації повноважень обласної ради у сфері регуляторної політики й контроль стану будівництва в області житла та об'єктів соціально-культурного та комунального призначення. Ініціативністю відзначаються й комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин (голова В. Сінченко) та з питань законності і правопорядку (голова В. Проценко.)

Але принагідно зазначу, і, гадаю, всі зі мною погодяться, що Земельний кодекс України, введений у дію 2002 року, не задовольняє вимог сьогодення щодо права надання в користування земель органами місцевого самоврядування. Як обласні, так і районні ради мають право лише надавати висновки щодо вилучення й передачі в користування земельних ділянок. Хіба це справедливо?

А ми ж з усіх-усюд чуємо про необхідність реального становлення представницької гілки влади. Реального, отже, у правовому відношенні чітко й неоднозначно регламентованого. Наше ж законодавство, яке регулює питання місцевого самоврядування, досить недосконале. Ще й досі не розмежовано повноваження між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування, не прийнято новий закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державні адміністрації", "Про комунальну власність".

Не приховую: великі надії покладаємо ми на політичну реформу та реформу місцевого самоврядування. В цьому сенсі я цілковито підтримую позицію Президента України, що базовим, первинним рівнем самоврядування має стати сільська, селищна та міська громади. Вони мають бути рівноправні й наділені власними повноваженнями, які не може бути відчужено в примусовому порядку, а лише делеговано добровільно. Територіальна громада повинна вирішувати лише питання, які не може вирішити окремий громадянин або група.

Зі свого боку, районні й обласні ради мають формувати власні виконавчі органи, самостійно розробляти й виконувати районні та обласні бюджети. А голови обласних і районних рад повинні очолювати виконавчі органи відповідних рад. Тоді як обласні держадміністрації виконують лише контрольно-наглядові функції з дотримання законодавства та виконання загальнодержавних програм розвитку.

Водночас треба законодавчо закріпити за кожним із рівнів місцевого самоврядування вичерпний перелік власних повноважень і принцип договірного виконання делегованих повноважень. Делегування органами місцевого самоврядування окремих державних функцій і повноважень може здійснюватися лише на договірній основі, разом із виділенням ресурсів, передусім фінансових.

Автор: Микола ПТАШНИК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата