В iстини є проста мова

Цей філософський постулат мудрого українця Григорія Сковороди, без сумніву, відомий авторові книги «Захищаючи права закарпатців» І. І. Миговичу, народному депутату двох скликань (III і IV), доктору філософських наук, професорові. Читачам «Голосу України», а також журналу Верховної Ради України «Віче», думаю, запам’яталися його актуальні й гострі інтерв’ю, коментарі, публіцистичні та наукові статті, присвячені проблемам становлення й розвитку українського парламентаризму, відродження національної культури та духовності.

Новий науково-популярний збірник (перший том вийшов друком наприкінці 2007 року (Мигович І. І. Захищаючи права закарпатців. – Ужгород: Вид-во В. Падяка. — 2007. — 456 с.). Продовженням задуманої праці став другий том під назвою «Закарпаття: на зламі епох» (Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2008. — 386 с.), який щойно з‘явився у тому ж ужгородському видавництві. В них висвітлюється широке коло проблем, якими опікувався депутат, член парламентської фракції комуністів, голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради в обох скликаннях.

Книжка відображає головні напрями депутатської діяльності і відповідно складається з трьох розділів, яким передує вступне слово. Тут автор пояснює логіку своїх дій і принципову позицію в непростих ситуаціях, коли доводилося рішуче й беззастережно обстоювати ідеали правди і справедливості.

Перший розділ рецензованої книжки — «З парламентської трибуни» (с. 19—112) — це тексти 58 виступів (аж ніяк не всі) на пленарних засіданнях Верховної Ради. Теми найбільш актуальні й значущі: ліквідація руйнівних наслідків повеней 1998 та 2001 років, захист закарпатських лісів від хижацького вирубування, збереження деревообробних підприємств, створення нових робочих місць і підтримка підприємництва, умови інвестиційної привабливості. Водночас він рішуче виступав проти паразитуючої сутності так званих малих і середніх спільних підприємств, під прикриттям яких заїжджі ділки намагалися проникнути у ті галузі виробництва, де можна за безцінь використати цілющі мінеральні води, унікальні рудні матеріали, деревину та іншу сировину, дешеві робочі руки закарпатців. У центрі повсякденної уваги були також розвиток культури й мови національних меншин, відстоювання прав ромів і русинів, ситуація в закладах культури, стан сільської медицини та оздоровлення дітей, протидія поширенню наркоманії та алкоголізму, СНІДУ й інших «принад» капіталізації України.

Другий розділ — «Через депутатські запити і звернення» (с. 123—226) — це 78 документів (теж лише частка), що були направлені в різні державні органи, які підтверджують величезне коло турбот і вболівань народного депутата. Вони стосувалися недостатнього державного фінансування протипаводкових заходів на Закарпатті, порушень екологічної безпеки, незаконного будівництва в заповідних зонах, зловживань у приватизації майна підприємств, розпродажу землі, викорінення корупції в органах місцевої міліції. Він першим порушив проблему оплати праці та дотримання законодавства України на спільних і приватних підприємствах, становища наших трудових емігрантів у близькому й далекому зарубіжжі, квартирного забезпечення сімей колишніх військовослужбовців. Він тричі звертався до найвищих правоохоронних інстанцій України щодо розслідування причин загибелі ректора Ужгородського національного університету В. Ю. Сливки, бо версіям місцевих правоохоронців громадськість як не довіряла, так і досі не довіряє. Завдяки спільному зверненню І. І. Миговича й академіків Б. І. Олійника, П. П. Толочка до Кабінету Міністрів України вдалося зробити перші кроки, щоб урятувати історичну пам‘ятку 17—18 століть — дерев’яний храм Введення в селі Розтока Міжгірського району. У такий спосіб  народний депутат підтвердив, що він обстоює у Верховній Раді не суто сподівання власних виборців і своєї політичної сили, а є захисником інтересів усіх чесних людей.

Третій розділ книги — «Статті, інтерв’ю, промови» (с. 233—414) відображає активну роботу автора як публіциста і фахового журналіста.

І перша книга «Захищаючи права закарпатців», і друга «Закарпаття: на зламі епох» об’єднані задумом як науково-популярне видання. Вони є, безперечно, повчальними й корисними для всіх груп читачів. А найбільше прислужаться нинішнім і майбутнім депутатам, управлінцям на рівні областей і районів, науковцям — дослідникам, журналістам. Практичний матеріал і висновки — то благодатний грунт для осмислення суспільствознавців, студентів — майбутніх юристів, політологів, соціологів, істориків. Зауважу, видання буде однаково цікавим лідерам політичних партій, громадських об‘єднань. Усім, хто здатен незаангажовано думати й сприймати дійсність, робити висновки лише на основі фактів.

Василь Дзьобак,
кандидат історичних наук,
помічник-консультант народного
депутата України (1998—2006 рр.)

------
Мигович І. І. Захищаючи права закарпатців. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2007. — 456 с.; Мигович І. І. Закарпаття: на зламі епох. – Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2008. — 386 с.