Конституційний переворот чи відповідальна позиція політиків?

Таким чином, Верховна Рада зможе розглядати проект змін до Конституції в частині децентралізації, який був попередньо схвалений парламентаріями у першому читанні на минулій сесії, але так і не розглядався на нинішній, на наступній черговій сесії.

Парламентські фракції партій «Самопомічі» і «Радикальної партії» різко розкритикували і не підтримали дану правку.

Водночас Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявив, що ці зміни до регламенту дадуть додатковий час на дискусію і жодним чином не має відношення до Конституційного перевороту.

– Це відповідальна позиція українських політиків… щоб продовжити дискусію і визначитись з подальшими діями, – сказав Володимир Гройсман і закликав зал проголосувати.

Також сьогодні Верховна Рада України прийняла Постанову «Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) і про його направлення до Конституційного Суду України». 

Так, Верховна Рада України включила до порядку денного третьої сесії проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), поданий Президентом України як невідкладний.

Цей законопроект був внесений у Верховну Раду Президентом України Петром Порошенком 26 січня на заміну відповідного законопроекту, який раніше вже був прийнятий Радою і схвалений Конституційним судом 22 січня.

Новий законопроект відрізняється від попереднього, зокрема, тим, що згідно з ним президент не матиме одноосібного контролю над призначенням і звільненням генпрокурора – ці питання вирішуватиме Верховна Рада України за поданням Глави держави.

Згідно з Постановою доопрацьований законопроект буде направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Окрім цього парламентарії ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі щодо державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яким продовжили визначену Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедуру погашення заборгованості для ДП «НАЕК «Енергоатом» до 1 січня 2017 року. Чинна норма закону передбачала сплату боргів до 1 січня 2016 року.

Верховна Рада України прийняла за основу проект змін до деяких законів України щодо діяльності військово-цивільних адміністрацій, якими пропонується передбачити, що «військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Законопроектом також пропонується встановити, що «районні та обласні державні адміністрації, які набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують перереєстрації як юридичні особи публічного права. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою у відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців додаткова назва «військово-цивільна адміністрація», що вказує на їх тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

Згідно із законопроектом, «фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів».

Сьогодні ж народні депутати внесли зміни до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері, якими зокрема, встановлюється, що Кабінет Міністрів України щороку затверджує «Програма діяльності з розвитку культури», що визначає стратегічні цілі та пріоритетні завдання державної політики у сфері культури на певний календарний рік, а також заходи, що плануються та здійснюватимуться центральним органом виконавчої влади, для формування державної політики у сферах культури та мистецтв.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, щороку не пізніше 1 жовтня розробляє та подає Кабінету Міністрів України проект Програми діяльності з розвитку культури на наступний календарний рік. До участі у розробленні Програми діяльності з розвитку культури залучаються й інші центральні органи виконавчої влади, до компетенції яких належать питання виконання завдань у сфері культури.

Встановлюється також, що Український інститут книги є державною установою, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, і здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який затверджується органом управління.

Статут Українського інституту книги розробляється за участю громадських організацій у сфері культури, книговидавців та книгорозповсюджувачів.

Також Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про державну підтримку кінематографії в Україні.

Проектом закону пропонується визначити основні засади державної політики, спрямовані на підтримку вітчизняної кінематографії. Зокрема, визначаються форми та порядок надання державної фінансової підтримки суб’єктам кінематографії; пропонується створити Раду з державної підтримки кінематографії, унормовується її правовий статус, завдання, структура, діяльність; деталізується механізм участі держави у фінансуванні кіновиробництва, визначаються культурні та виробничі критерії Культурного тесту фільмів, запроваджується бальна система – оцінні елементи національних фільмів тощо.

Окрім цього Народні депутати затвердили календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.