Нещодавно Королівська Шведська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії в галузі фізики. Ними стали двоє японців – Ісаму Акасака та Хіроші Амано, а також народжений у Японії американець Судзі Накамура, які винайшли сині світлодіоди – нове енергоощадне та екологічно чисте джерело світла. Не оминули увагою цю подію і в Інституті фізики НАН України.
Провідна вітчизняна наукова установа в галузі фізики вже традиційно організовує семінар, присвячений нобелівським лауреатам у галузі фізики та їхнім відкриттям. 20 жовтня доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу фізики радіаційних процесів Інституту фізики НАН України Борис Данильченко та доктор технічних наук, професор, працівник Науково-дослідного інституту мікроприладів НАН України Володимир Осинський виступили з доповідями, присвяченими відкриттю цьогорічних нобелівських лауреатів та розвитку нітридних технологій загалом.
Борис Данильченко розповів учасникам семінару про життєвий та науковий шлях нобеліантів, описав історію їхніх досліджень, які привели до відкриття синіх діодів, та пояснив суть цієї розробки.
Ісаму Акасакі 85 років. Він – професор Університету Мейдзё і почесний професор Нагойського університету. 54-річний Хіроші Амано також є професором Нагойського університету, а 60-річний Судзі Накамура – професор Університету Каліфорнії в Санта-Барбарі.
Борис Данильченко розповів, що наукова спільнота протягом декількох десятиліть намагалася створити синій світлодіод. Коли наприкінці 1990-х нинішнім лауреатам це вдалося, стало можливим удосконалити світлотехніку.
Винахід має неабияке економічне й екологічне значення, бо новітні діоди дають змогу значно скоротити витрати на освітлення (на що, до речі, витрачається близько чверті всієї світової електроенергії).
Володимир Осинський розповів про внесок цьогорічних нобелівських лауреатів у розвиток технологій. Він нагадав, що перший синій світлодіод було створено ще 1971 року в компанії RCA. Промислові сині світлодіоди на основі карбіду кремнію серійно випускали в 1980-х роках, але їхня яскравість була надто малою для широкого застосування. Вчені довго, але безуспішно намагалися створити ефективніший зразок.
Ситуація змінилася в 1990 році, коли Судзі Накамура, що працював тоді на японську корпорацію Nichia Chemical Industries, винайшов дешевий синій світлодіод, заснований на принципі подвоєння частоти резонансу напівпровідників, що зазвичай випромінюється в інфрачервоній зоні спектра. До 1993 року його компанії вдалося почати промисловий випуск синіх світлодіодів нового типу.
Як зазначив Володимир Осинський, у досягненні практичного результату з діодами вченим допомогло вирощування кристалів нітриду галію. Технологія LED широко використовується в багатьох сучасних приладах, зокрема в світлодіодних екранах і телевізорах. Сині діоди можуть працювати безперервно до 100 тисяч годин.
Церемонія нагородження лауреатів відбудеться за традицією 10 грудня, в день смерті засновника Нобелівських премій – шведського підприємця і винахідника Альфреда Нобеля.
Автор: Тарас РОМАНЮК
Архів журналу Віче
![]() |
№6 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Глава Пентагону заявив, що ядерні амбіції Ірану знищені
Франція занепокоєна ударами США по Ірану та закликає до стриманості
Серед звільнених у Білорусі в’язнів – громадяни Польщі, Естоні та Латвії
Сибіга: у липні будуть кадрові рішення щодо керівників деяких посольств
Зеленський не впевнений, чи поїде на саміт НАТО
Лідер угорської опозиції заявив про провал та фальсифікацію "референдуму" Орбана про Україну
Розкол у Трампа, атака на літаки Британії, обмеження ЄС для донорів сперми: новини дня
Макрон розкрив деталі пропозиції з чотирьох пунктів, яку висунуть Ірану в Женеві
У Раді зареєстрували постанову про скасування важливого для допомоги ЄС закону про АРМА
ЗМІ: Зеленський може зустрітись із європейськими лідерами після саміту НАТО