№22, листопад 2006

Фразу «терористи не пройдуть» вигукували п'ятьма мовамиФразу «терористи не пройдуть» вигукували п'ятьма мовами

В Одесі з 17 по 20 вересня відбувалися міжнародні навчання з боротьби із тероризмом. Кваліфікацію американських фахівців демонстрували представники Національної гвардії Каліфорнії, від ГУАМ – Міністерства оборони Азербайджану, Департаменту надзвичайних ситуацій Грузії, Держдепартаменту НС Молдови, від України – МНС, СБУ, ЗС, держслужби медицини катастроф і низки інших відомств.

Історія навчань

Міжнародні навчання «Раф енд Реді» з реагування на надзвичайні ситуації – дітище двостороннього військового співробітництва між Україною та Сполученими Штатами в рамках Державної програми партнерства США – почали проводити з 2000 року. Це були перші широкомасштабні заходи у сфері компетенції МНС і відбулися в Харківській області, а наступні два роки – на території США.

У 2003 і 2004 роках навчання проходили в нашій державі, на Львівщині. Їхня тематика – міжнародна пошуково-рятувальна операція в зоні великомасштабного землетрусу.

Торішні навчання, що пройшли в Одесі, були командно-штабними. Рятувальники країн-учасниць відпрацьовували спільні дії в разі виникнення терористичної загрози або загрози природного характеру. Цього року все це втілювалося на практиці.

«Раф енд Реді-2006»

За легендою, Служба безпеки України інформує, що на території нашої країни по-екстремістському налаштованими організаціями планується низка терористичних актів на великих потенційно небезпечних об'єктах, які зберігають, транспортують або використовують у виробництві хімічно небезпечні, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини. Під загрозою можуть опинитися місця масового перебування людей, житлові будинки, транспортні об'єкти.

З огляду на можливі наслідки терористичних актів, Україна звернулася до міжнародних організацій із проханням допомогти в ліквідації ймовірних надзвичайних ситуацій. До нас прибули аварійно-рятувальні підрозділи з інших країн – Грузії, Молдови, Азербайджану (разом із Україною вони входять до ГУАМ) та представники Національної гвардії Каліфорнії. Площі й техніку надає наша держава, а оплачують (за рахунками) ці навчання Сполучені Штати.

День перший. Вибух у торговельному центрі

За задумом навчань, на першому поверсі торговельного центру міста Південного після дивного звуку люди починають непритомніти. Розвідка МОГ (мобільної-оперативної групи) повідомляє: використано отруйні речовини. Однак силами однієї цієї групи з лихом не впоратися. Координаційний центр направляє туди необхідні підрозділи. Проводиться хімічна розвідка. Водночас із зараженої зони 1-го поверху евакуюють потерпілих і доправляють у пункт деконтамінації (дезінфекція й видалення радіоактивних лишків з одягу та шкіри), уже розгорнутий молдавськими фахівцями. Далі потерпілими займаються медики. У цей само час автомобілі дегазації здійснюють роботи в приміщенні торговельного центру.

Здавалося б, усе позаду. Однак під час рятувальних робіт спрацьовують заховані всередині торговельного центру бомби. Зруйновано сходові прольоти й частину сусіднього з торговельним центром житлового будинку, на першому поверсі якого виникає пожежа. 8 осіб заблоковано на його верхніх поверхах, а 4 – під завалами.

Усіх врятували. Для цього фахівцям Грузії та Азербайджану довелося використовувати альпійське спорядження, спускаючи з поверхів на карабінах тросами і людей поодинці, і носилки із потерпілими (на знімку). Пожежу погасили фахівці України та Молдови, а медики США чудово впоралися із сортуванням хворих і наданням їм допомоги.

Мешканців зруйнованого будинку треба забезпечити житлом – і розгортається пункт життєзабезпечення.

День другий. Вибух «брудної» бомби в пасажирському потязі

Оперативна група збирає, аналізує, узагальнює й оцінює інформацію про аварію, прогнозує її розвиток, контролює виконання оперативних заходів реагування силами аварійно-рятувальних підрозділів, а інформацію про хід ліквідації аварії надає координаційному центрові ГУ МНС України в Одеській області, підтримуючи з ним постійний зв'язок.

Цю невидиму, але таку потрібну роботу української служби МНС високо оцінили фахівці США. Такої злагодженості й чіткості, наголосили, їм самим іще бракує.

Другого дня навчань швидко виявили, що у вагоні потяга «Київ– Одеса» не просто виникла пожежа і від звичайної бомби зруйновано колію, а й вибухнула ще й так звана «брудна» бомба. Силами Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України та рятувальниками Азербайджану й Молдови проводиться радіаційна розвідка (їх у жовтих комбінезонах добре видно й не сплутаєш із фахівцями, що здійснюють потім хімічну розвідку, камуфляж яких сріблястого кольору. Вони ліквідують наслідки вибуху радіаційної бомби, шукають потерпілих і доправляють на пункт сортування. У роботі пункту беруть участь фахівці всіх країн – учасниць навчань. Є спільні бригади. Ось, приміром, грузинський лікар злагоджено працює з каліфорнійськими жінками-рятувальницями (на знімку внизу).

 Наступний етап після надання першої медичної допомоги – тимчасова евакуація населення міста Роздільна та розгортання мобільного госпіталю МНС України, уже добре відомого в усьому світі.

Мобільний госпіталь МНС

Цей відомчий медичний заклад МНС України брав участь у ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічної повені в Закарпатті 1998 року, землетрусу в Туреччині 1999 року. Мешканці Ізміта так були вдячні саме одеському загонові рятувальників, що одну з вулиць міста назвали Одеська. Знають цей госпіталь і в Індії, де він працював у 2001 році, і в Ірані (2003-й) і в Пакистані (2005-й). Починаючи з 1999 року й до сьогодні госпіталь МНС є учасником спільних міжнародних навчань «Сі-бриз», «Карпатська безпека», «Раф енд Реді».

День третій. Теракт біля морського нафтотермінала

 Біля причалу морського нафтотермінала «Південний» завантажують морський танкер. Його захоплює група невідомих, котрі висувають політичні й економічні вимоги керівництву країни. Танкер виводять в акваторію Аджалицького лиману Чорного моря. Злочинці беруть у заручники членів екіпажу та працівників нафтотермінала, погрожуючи їх убити й здійснити серію вибухів на території об'єкта. Перемовини з терористами успіху не мають. Тоді керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України вирішує застосувати силовий варіант визволення заручників за допомогою спецпідрозділу «Альфа». І розпочинається дійство, котре, якби не складність ситуації, можна було б назвати видовищним шоу (на знімку вгорі).

Навчання навчаннями, а обід – за розкладом

Усі учасники «бойових дій» мешкали на території дитячого табору «Молода гвардія», приміщення якого більше місяця «доводили до пуття» співробітники ГУ МНС України в Одеській області: фарбували, відмивали, ремонтували. Фахівці країн ГУАМ і американці сказали, що умови їх цілком влаштовують, адже вони – люди військові.

Щоправда, VIP-персон улаштували комфортніше – у центрі міста, в шикарних номерах готелю «Одеса» (вартість проживання понад 1000 доларів за добу). В їхньому розпорядженні були сауна, басейн та інші радощі такого комфортного побуту. Вечеряли вони щовечора в різних ресторанах. Очевидці розповідали: наших «віпів» неабияк збентежило те, що американці розплачувалися за вечерю своїми картками. Хай скільки останнім пояснювали, вони так і не змогли второпати, що за їхню їжу може платити хтось інший. І таки розрахувалися самі. Чи взяли з них приклад наші високі чини, залишається таємницею.

Рядові міжнародних навчань теж вечорами не нудьгували. Про Одесу вони знають чимало, з легкістю називають місця, де хотіли б побувати. Чули і про оперний театр, і про Потьомкінські сходи, і про Аркадію. І майже скрізь, де хотіли, побували. Їм надали перекладача, і вони, за їхніми словами, чудово провели час.

– Наступного разу грошей треба брати більше, – посміхаючись, каже Оскар Сото, старший сержант Національної гвардії Каліфорнії, що вже майже 30 років служить у ВВС США.

Удома на нього чекають дружина, двоє дорослих дітей, онука, а в листопаді має народитися онук. І він дуже щасливий. Йому вельми подобаються наша країна і наші люди.

– Я був уже на навчаннях у Львові, – розповідає Оскар, – а торік – в Одесі. Мені все тут дуже подобається. Наступного року, навіть якщо не ввійду до штату навчань, за власні кошти приїду обов'язково. Адже в мене тут багато друзів.

На згадку в нього залишиться знімок із нашим власкором.

Багато друзів в Україні й у Ненсі Саммер, підполковника Національної гвардії Каліфорнії. Тут у її підпорядкуванні – 60 співробітників-рятувальників, з якими вона управляється легко. Ас своєї справи, Ненсі працювала на подібних навчаннях у Чилі, Белізі. Та й в Україні вже не вперше.

– Кожному, з ким я тут працюю, – каже Ненсі, – не вагаючись, довірила б власне життя. Ви – чудові хлопці, ми багато чого у вас навчилися.

Ненсі нині розлучена. Але в неї чимало друзів, і в Україні теж.

– Я пишу багато листів, а після цих навчань з'явилися нові друзі, тож листуватимуся і з ними… А може, ще й за вашого хлопця заміж вийду, – всміхається вона.

 

Фото автора, з архівів ГУ МНС в Одеській області, а також Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

Автор: Людмила ВОРОНКОВА

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата