Ірина Фаріон: Ірина Фаріон. Освітянська жабо-мишо-драківка

Президент України Петро Порошенко ініціював виділення у 2019 році три мільярди гривень на підключення сільських шкіл до інтернету та модернізацію опірних шкіл. Також наполіг на подвоєнні субвенцій інклюзивної освіти.

Напевно, команда Порошенка думає, що це передвиборчий черговий пасаж для недалекого виборця, а насправді у нас в найгіршій кризі перебуває не так звана сільська освіта, яка начебто в кризі через те, що нема інтернету , а у нас в найбільшій кризі перебуває вища освіта. І в найглибшу кризу вищу освіту загнало саме міністерство на чолі з Гриневич.

А як відомо, БПП і “Народний фронт” - це спільна коаліція і спільна команда попри внутрішню жабо-мишо-драківку, за якою ми спостерігаємо вже чотири роки.

Але вони завжди єдині в тому, щоб знищувати в державі найголовніше — освіту. А освіта — це усвідомлення людьми через інтелект своєї сили. Цю інтелектуальну силу забрано в системі вищої освіти, і забрано з огляду на два базових чинники. Перший — абсолютне нефінансування вищої освіти.

Про науку я мовчу — це окрема царина. Це означає, що учитель середньої школи має вищу зарплату, ніж професор. Моя зарплата — 6800 грн. Посміємося разом? Це на грані фолу.

Не знаю, хто ще отримує таку зарплату, як сьогодні професор у вищій школі. Про доцента, асистента, старшого викладача взагалі мовчу. Це не означає, що ми гірше працюємо при такій зарплаті, але це означає, що наша голова наповнена іншими потребами крім того, щоб винятково працювати над своїм внутрішнім удосконаленням. Це перший провал у вищій освіті.

Другий провал — це її змістова наповненість, тобто з вищої освіти абсолютно вимивається її національний складник. Вища освіта перетворюється у формалізування, а саме у зазначення, скільки статей надрукував у базі даних “Скопус” чи web-of since, які ніхто не бачить і не читає. І якщо ти ці статті опублікував англійською мовою, то ти виявляєшся тоді рейтинговим професором чи доцентом. Скажіть, який це вплив має на нашого студента? Центром вищої освіти, звісно, має бути молода людина, яка має розуміти, що вища освіта впритул пов'язана із робочим місцем. Тобто якщо я вчу студента, віддаю йому свої знання, то я розумію, що я йому їх даю для того, щоб він працював на мою державу.

Натомість ця молода людина гострить кігті, щоб зірватися подалі, тому що вона не має можливості реалізувати себе як професіонал в умовах вбитої і знищеної економіки.

Тобто вища освіта не працює на індустріалізацію країни і її ефективність. А це означає, що ці кошти, про які говорять піар-технологи Порошенка, треба було б скеровувати саме в цю сферу і готувати відповідну робочу силу і відповідне робоче місце для цієї робочої сили. Що для цього родить уряд Петра Порошенка?

Питання риторичне, тому що молода робоча сила масово вимивається з країни, і не тільки через те, що вона тут не має можливості для самореалізації, а через такі зарплати, яких ніде нема в світі. Тому інтернетизація освіти абсолютно не вирішує цієї проблеми, тому що проблема насправді в повному і абсолютному дисбалансі між середньою і вищою освітою.

В зв'язку з тим, що Гриневич є авторкою безглуздої тези, що всі мають мати вищу освіту, то рівень вищої освіти спустився на середню освіту.

Зовсім не всі у державі мають мати вищу освіту. Тому має бути обов'язкова проміжна ланка — професійно-технічна освіта, яка потребує зараз колосальних капіталовкладень, тому що нам потрібні святі руки і сантехніка, і електротехніка, і механіка-машинобудівника, і інженера початкового рівня профілю. Чомусь в це гроші ніхто не вкладає. І я розумію, для чого — вони просто хочуть, щоб ті люди виїхали з країни, щоб лишилися прибиті і віддані Україні професори з нульовою зарплатою і, вибачте, етнографічна маса, яка буде чекати на кісточку під час виборчої кампанії у вигляді пляшки олії чи гречки.

from-ua.com