передплата Українською | In English

№10, травень 2008

Сім чудес «Медоборів»Сім чудес «Медоборів»

Є в селі Конопківка на Тернопільщині санаторій «Медобори», не схожий на жоден з існуючих сьогодні в Україні. А його працівники твердо переконані, що й на теренах усього СНД у нього немає гідного аналога. Гадаєте, вони помиляються? Спробую переконати шановних читачів у протилежному.

Розпочнемо з того, що бальнеологічний курорт на цьому місці виник два століття тому. Його засновником став тодішній землевласник барон Ян фон Конопка. На елітному курорті цілющою місцевою водою охоче лікувалася місцева знать. Проіснувала «баронівська» оздоровниця 70 років, поки її не знищила пожежа. Лише в другій половині ХХ століття повернулися до дослідження й повторного освоєння конопківських підземних багатств. Результатом отих наукових розвідок і стало народження в 1988-му «Медоборів». Відтоді кількість недуг, які досить успішно перемагають у санаторії, мало не щороку збільшується. Не обтяжуватиму увагу читачів їхнім довжелезним переліком, а відішлю до медоборівського сайта в Інтернеті: www.medobory.com.ua. Зазначу лише, що конопківська оздоровниця за широтою лікувального спектра цілком могла б позмагатися за місце в Книзі рекордів Гіннесса.

Ну де ви ще знайдете санаторій, котрий природа так щедро обдарувала б своїми багатствами?! По-перше, край, де розташувалися «Медобори», вражає своєю унікальною красою й екологічною чистотою, за що здобув почесну назву «Подільської Швейцарії». По-друге, саме тут зцілюють водою «живою» та водою «мертвою».

— У нашому краї таких джерел чимало, — розповідає головний лікар санаторію Василь МАРТИНЮК. — Місцеві жителі з незапам’ятних часів використовували їх, аби позбутися різноманітних хвороб. А вчені протягом десятиліть вивчали цілющі властивості мінеральних вод, розробляли методики лікування. Вони й лягли в основу нашої лікувально-оздоровчої діяльності.

«Мертвою» тут називають натрій-хлоридну йодобромну воду — справжню скарбницю мінеральних компонентів. За своїми лікувально-оздоровчими властивостями вона нічим не поступається відомішій моршинській. А «жива» — це сірководнева вода, багата на органічні компоненти та здатна скласти серйозну конкуренцію популярній «Мацесті».

По-третє, перебуваючи в «Медоборах», більшість відпочивальників не проминуть нагоди повалятися в «болоті», тобто отримати сульфатно-гідрокарбонатну пелоїдотерапію. По-четверте, в санаторії застосовують і болюсотерапію. І в цьому тутешня природа підсобила: поруч із оздоровницею виявили поклади лікувальної голубої глини. Але, мабуть, однією з найоригінальніших «фішок» конопківських ескулапів є пивотерапія (це, по-п’яте). Але не лякайтеся, нікого в санаторії на пивних алкоголіків не перетворюють.

— Із допомогою нефільтрованого «живого» пива, — пояснює Василь Мартинюк, — ми сьогодні лікуємо цілу низку недуг. Зокрема, захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи. У такому пиві, між іншим, міститься цинк — необхідний елемент для нормального функціонування чоловічої статевої системи. До речі, пацієнти, котрі пройшли лікувальний курс, цілком серйозно запевняли: «живе» нефільтроване крутіше за «Віагру» буде…

А ще конопківські оригінали примудрилися запрягти в лікувально-оздоровчий процес навіть… коней. Цю дивовижну методику називають іпотерапією (не забули про лік? Це — вже по-шосте). Із її допомогою лікують захворювання нервової системи й опорно-рухового апарату.

Сьомим медоборівським дивом, від якого й походить назва оздоровниці, є апітерапія. Для невтаємничених це — лікування медом. Санаторій має свою пасіку. Тому запашний солодкий продукт постійно присутній у раціоні відпочивальників. А ще теплої пори року пацієнтам призначають інгаляції з вуликів і вжалювання бджолами.

Пан Конопко, напевно, якби дізнався, що отим сьомим аж ніяк не вичерпується перелік медоборівських чудес, щиро позаздрив би гідним продовжувачам започаткованої ним справи. І, поза сумнівом, пишався б, що санаторій продовжує успішно розвиватися й оновлюватися. Причому модернізовано й осучаснено тут не лише житловий фонд, а й поступово оновлюється та розширюється лікувальна база. Шкодую, але площі навіть усього нашого журналу забракло б для детальної розповіді про всі медоборівські «фішки». Тому від щирого серця раджу: не виснажуйте себе міркуваннями, де найкраще відпочити й водночас оздоровитися, а вирушайте до Конопківки. Їй-богу, не пошкодуєте.

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016

Міжнародна наукова конференція «Історичні та стратегічні імперативи модернізації провідних і транзитивних країн світу» Нд, 30 жовтня 2016