№13, липень 2014
У Національному музеї Тараса Шевченка (Київ) відбулися перші покази стрічки режисера і сценариста Костянтина Коновалова «Експедиція». Картина, зафільмована в жанрі документальної драми, присвячена аральському відрізку життя Тараса Шевченка.
Нещодавно стрічка відкрила Дні українського кіно в Болгарії. І ось, нарешті, дісталася вітчизняного глядача.
1848го засланий на чужину Шевченко вирушив у статусі штатного художника на шхуні «Святий Костянтин» в експедицію Аральським морем. Той рік кобзаревої біографії вважався мало дослідженим. Один із тих, хто взявся латати цю прогалину, – постановник картини зі своєю творчою командою. Насправді Костянтин Коновалов глибоко занурився в тему ще десять років тому, коли працював над публікацією для одного журналу. Потім зі співавтором Денисом Замрієм звертався до цього епізоду в кіноромані «Художник».
Крокуючи до 200річного ювілею Кобзаря, Костянтин Коновалов продовжив свої досліди вже від Національної кінематеки України (Київнаукфільму) – як режисер стрічки «Експедиція» (на замовлення Державного агентства України з питань кіно). Упродовж року Коновалов і його соратники перелопатили тонни архівних матеріалів. А отже, зробили безліч відкриттів про творчу спадщину Шевченка, котрий наперекір забороні писати всетаки залишив епістолярний і віршований доробок. Враження від експедиції надихнули митця на створення графічних й акварельних робіт. За цими безцінними аркушами – складний емоційний стан поневоленого поета, життєве тло якого, з одного боку, складалося із непоборної жаги писати й малювати, з другого – із царської системи з її покараннями.
На презентації картини режисер розповів про бажання показати неканонічного Шевченка у важкий для нього період, з якого поет вийшов переможцем.
Чуттєвий стан головного героя, дух експедиції і, врешті, атмосфера епохи поестетському відображені художникомпостановником Ігорем Філіповим. Завдяки візуальній картинці глядач повністю підвладний так званому ефекту присутності.
Зйомки відбувалися в жовтні минулого року в Севастополі. Відшукати зразки матеріальної культури середини XIX століття допомогли місцеві мешканці – зокрема, члени клубів, що займаються реконструкцією минувшини. Приміром, вони надали кіношникам форму та зброю доби Миколи I. Севастопольців також задіяли в масовці.
Аж ніяк не розчарувала акторська робота Павла Алдошина в ролі Шевченка. Народного улюбленця, а за версією соцмереж, «найталановитішого актора, музиканта, поета і фотографа», Пашу нелегко впізнати у гримі. Лицедій вжився в образ, перевтілився на всі сто. Він, до слова, повідав на прем’єрі, що грати таку екстраординарну особистість, людину незламного характеру, сильну духом було дуже непросто.
Автор: Ніла ІВАНЕНКО
Архів журналу Віче
№4 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Конгрес США хоче дозволити конфіскацію активів РФ та змусити Байдена розширити санкції – посол
Партія проукраїнського прем’єра виграла вибори у Хорватії, дещо втративши позиції
Глава Міноборони Німеччини: Україна все ще може перемогти у війні проти РФ
Саміт ЄС підтримав термінову доставку засобів ППО в Україну
Новий проєкт допомоги США, Берлін шукає ППО Україні, війська РФ йдуть з Карабаху: новини дня
Байден підтримав пропозицію Джонсона щодо фінансування України
Зеленський – лідерам ЄС: Наше небо і небо сусідів заслуговує на однакову безпеку
Столтенберг закликає членів НАТО давати зброю Україні замість витрачати 2% ВВП на оборону
Столтенберг анонсував засідання Ради Україна-НАТО 19 квітня
Столтенберг підтверджує: у НАТО достатньо систем ППО, аби передати частину Україні