№10, травень 2006

Наймолодший голова

Здобути перемогу на виборах міського голови у Вінниці 28-річному Володимиру Гройсману допомогли його молодість і конкретні справи одразу на двох посадах, означених літерами в.о. – секретаря міськради і міського голови.

Молодого керівника підтримали майже 36 відсотків виборців. За його найближчого конкурента, колишнього міського голову Вінниці, народного депутата України одного з попередніх скликань Дмитра Дворкіса, віддали голоси 26,6 відсотка виборців. Третій результат – у керівника ЗАТ "Вінницький універмаг" Миколи Форманюка (11,24%). Утім, саме останній, за результатами всіх передвиборних соціологічних опитувань, мав приміряти лавровий вінок переможця серед 21 претендента на головну посаду у міськраді. Однак...

Протягом минулого року Вінниця жила без міського голови. Після призначення Олександра Домбровського, який обіймав цю посаду, головою Вінницької облдержадміністрації, вибори нового керівника так і не відбулися. Чиновники по-різному пояснюють ситуацію. Одні кажуть: економили кошти. В інших – свої аргументи. Обов'язки градоначальника лягли на плечі секретаря міськради. Але в жовтні 2005-го депутати порушили питання про його переобрання. Для багатьох вінничан це стало несподіванкою. Самі ж депутати кажуть, що процес переобрання назрівав давно. Тодішньому секретарю висловили недовіру й одразу обрали на його місце молодого підприємця Володимира Гройсмана.

Схоже, він не розчарував вінничан. Вони побачили конкретні зміни в роботі нового керівника. Він не цурався забиратися на горища будинків, де протікав дах, чи спускатися в підвали багатоповерхівок. Вночі контролював роботу комунальних служб – як ті вивозять побутові відходи. Хоч як його переконували, що, мовляв, робити це слід лише завидна, новий керівник мав свої аргументи. "Прокинувшись уранці, городяни мають бачити місто чистим і прибраним," – повторював він. І комунальники здалися. За час його роботи у 24 багатоповерхівках після тривалої перерви знову запрацювали ліфти. Ремонтувати дороги в місті, які нині як ніколи в жахливому стані, з ініціативи нового керівника, планують за євростандартами. Частину коштів на це вже передбачено в міському бюджеті на 2006 рік.

Щодо бюджету, то до його розробки залучили керівників усіх (великих і малих) бюджетних установ і організацій. Керівник міста особисто брав участь у таких дискусіях: кожен пропонував своє, а водночас бачив загальну картину. Такий підхід, кажуть, викликав особливу довіру до молодого керівника. Вперше передбачено кошти на оздоровлення для медичних працівників. І медики тепер з нетерпінням чекають відпусток. Найвідповідальнішим екзаменом для молодого керівника стала минула зима з її суворими морозами. Те, що вінничани провели її в теплі та з безперебійною подачею гарячої води, без сумніву, також позначилося на результатах виборів міського голови.

Незважаючи на свою молодість, Володимир Гройсман вирізняється надзвичайною тактовністю і вмінням спілкуватися з людьми (на знімку). Складається враження, що він не юрист за фахом, а, швидше, психолог. Батько у нього успішний підприємець, мати – вчителька. У сім'ї достаток. Але Володя вже в 14 років вирішив сам заробляти на хліб. Під час канікул працював у майстерні з ремонту автомобілів. Тоді ж отримав трудову книжку. Роботу не покидав до закінчення школи. Біг у майстерню після уроків, у вихідні. А в школі отримував свої тверді "четвірки". Про його наполегливість, старанність і акуратність дотепер згадують учителі школи №35. Дуже влучно про свого колишнього учня висловилася його класний керівник Лідія Дудник: "Я думаю, що ця молода людина допоможе стати нашому місту таким само красивим, як він сам". Додамо: і багатим також.

Значно помолодшала й міськрада, де здобули місця представники шести політичних сил. Віддавши перевагу молодості, вінничани вірять тепер у молодість й оновлення рідного міста.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата